Самотній факультет або екскурсія тишею

Рідні стіни університету нагадують те, що продовжує боліти. Йдеш і замислюєшся: чому пустує коворкінг, чому так мало людей в корпусі, чому майже всі кабінети зачинені.

Тиша. Тільки сам собі бурмочеш під носа, і здаля чутно цокіт чиїхось підборів. Думаєш, а як за таких умов ми все ще тримаємось? Яка ж ціна нашої перемоги? Викраденні студентські та шкільні роки, зіпсоване дитинство. Забране ворогом життя.

Спогад про ФФтаЖ заколов під серцем, але й нагадав, що скоро перемога. Тримаємось і віримо.

Ще трохи – і самотній ведмедик «Мишко» у коворкінгу знову буде в чиїхось обіймах під час перерви.

Анастасія Кривчук, студентка-журналістка


Вас також може зацікавити:

Медіашкола 2022. Відеоролик

Луцьк після «двадцять четвертого»

«Бажані шляхи» України та Європи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *