«Маріуполь – завдання життя» – як працюють волонтери

З початком повномасштабної агресії росії на багатьох українських територіях нависає загроза гуманітарної катастрофи. Особливо складна ситуація в районах, де тривали і тривають бойові дії.

По всій країні працює волонтерський рух, щоб забезпечити людей ліками, їжею, одягом та предметами особистої гігієни. Тисячі українців об’єдналися, щоб допомогти іншим.

Тренерка МС України з тхеквондо, Оксана Шевчук – однією з перших організувала відправлення гуманітарної допомоги цивільному населенню та захисникам Маріуполя. Тільки за перший місяць тотальної війни волонтери їхньої організації надіслали понад 30 мільйонів гривень допомоги.

Про свою роботу погодилася розказати співорганізаторка благодійного руху Юлія Ребенко. Вона переїхала з Маріуполя вісім років тому, після початку війни і не на словах знає, що переживають маріупольці останні декілька місяців.

Ми щодня боремося, за людську долю! Ніхто цього не зробить замість нас.

Приміщення заставлене коробками з гуманітарною допомогою. Ящики подекуди підписані: «медикаменти», «іграшки», «їжа». У кутках стоять притулені до стіни мішки з одягом, каремати, подушки.

У центральній кімнаті кипить робота. Хтось із волонтерів говорить по телефону, уточнюючи кількість необхідної допомоги, а хтось – формує отримані замовлення, сидячи за комп’ютерами. Всі працівники одягнуті в червоні безрукавки.

Коли почалася повномасштабна війна, ми вибудували свою діяльність виходячи із потреб країни, – вітається з нами засновниця волонтерського фонду Оксана Шевчук. Попри велику зайнятість, вона розповідає про роботу організації.

За два місяці в різний спосіб майже 150 волонтерів взяли участь у діяльності фонду. Допомагають у всьому: приймати вантажі, сортувати, відправляти, спілкуватись з партнерами, організовувати логістичне забезпечення. Ми намагаємось передбачати потреби, особливо це стосується Маріуполя, куди не так давно вдалося налагодити гуманітарний коридор – продовжує пані Оксана. – Буває небезпечно, два тижні тому наше авто розстріляли, на щастя ніхто не постраждав, проте щоб жителі могли отримати ліки та медичні засоби довелося швидко шукати новий автомобіль.

Кожен зобов’язаний допомагати в цей час, – долучається до  розмови волонтер Мирон. – У чоловіка під час війни тільки два варіанти: або в тероборону, або у волонтери. Воювати мене не взяли. Тому допомагаю тут, – посміхається сивочолий чоловік.

У нас невелика організація, але ми намагаємося потрапити до Маріуполя щотижня, хоча треба бути дуже обережними, адже ситуація ще досить нестабільна. Ми збираємо запити в територіальних громад і з урахуванням цього формуємо пакунки, – додає Мирон. – Це не остаточний варіант, робота у подальшому буде вдосконалюватися. Важливо бачити очі людей, а особливо дітей які отримують нарешті допомогу. Адже тепер усе на вагу золота, і ці люди неймовірно вдячні за те, що про них турбуються.

Також команда турбується про чотирилапих друзів та окремо готує для них смаколики та ліки за необхідності.

Волонтери додали кілька фото, які допомагають розуміти, заради чого вони це все роблять.

Світлана Бортнік, студентка-журналістка


Вас також може зацікавити:

Танцюймо до перемоги! (фоторепортаж)

У Луцьку відбулася мирна акція SAVE MARIUPOL

Я допомагаю тим, хто боронить наш спокій. Сюжет з Австрії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *