Війна в журналістиці та журналістика у війні – тлумачення понять

Військова журналістика  –  це жанр журналістики, приціл якого спрямований на об’єктивне висвітлення бойових дій. Рушієм для становлення та розвитку цієї сфери апріорі є війна. Військовий кореспондент – це той медійник, який працює в зоні військової агресії, ризикуючи власним життям. Головний постулат для кожного журналіста військової сфери – ніякий репортаж не можна ставити вище за власне життя.

Війна – це рушій прогресу та єдиноборство спраглих душ за досягнення змін. У журналістському ком’юніті – це не просто челендж професійності, це справжня місія, котру варто приймати, гордо нести та не відрікатися від неї за будь-яких обставин. Тут журналіст прагне втілити в реальність свої поривання і навчитися поєднувати непоєднуване – об’єктивно висвітлювати події війни і не сіяти паніку серед кола реципієнтів, залишаючись водночас людиною і громадянином своєї країни. Журналіст приміряє на собі обладунки справжнього військового, заглиблюється в найглибші аспекти «військової кухні» – розрізняє види зброї, носить бронежилет, робить прямі трансляції на повному ходу танка, стрибаючи з однієї гарячої точки в іншу. Він же може опановувати і шедевральне «мистецтво» нестандартних прийомів знімкування на мобільні телефони та ведення прямих ефірів з місця подій, але точно знаючи, яку інформацію можна демонструвати, а яка може нашкодити і стати вигідною для супротивників. Фахівець журналістської сфери намагається ухилятись від мови ворожнечі та щодня поповнює свій словесний вокабуляр.

Так, сучасне полотно друкованих засобів масової інформації військової тематики має вимір досконалих видань і таких, які потребують конкретної «реставрації» та виняткової перебудови структури та поетики заголовків публікацій. Українська військова преса «курсувала» у проміжку міжлюдських і міжспільнотнихвзаємин, але деякі видання нехтували таким постулатом та надавали текстам дещо інакшого відтінку. А згодом українську друковану військову пресу взагалі «похоронили» живцем, залишивши від неї лише старі випуски та ретрансляцію на повністю електронний ресурс.

Військова журналістика – це жанр журналістики, націлений на висвітлення бойових дій (війни, контртерористичних операцій, етнічних і релігійних конфліктів тощо), який також включає політику держави щодо преси в період бойових дій. Водночас робота журналіста ускладнена самою ситуацією, в якій він виконує свої професійні обов’язки, але тут він ще й неабияк ризикує власним життям та здоров’ям. Фаховий працівник журналістської сфери не створює і навіть не відтворює події, а висвітлює їх, залучає аудиторію до того, що відбулося в певному місці в певний час. А враховуючи той аспект, що у всіх екстремальних випадках завжди йдеться про людські трагедії, то просто неприпустимо вдаватися до будь-яких майстерних ходів і фальсифікацій: чи то у поведінці, чи то у поданні матеріалу.

Незважаючи на війну в Україні, тривалістю понад 7 років, досі не кожен громадянин достеменно знає, чим відрізняється слово «військовий» від слова «воєнний». Здавалося б, все просто, адже військовий повинен стосуватися війська; той, який призначений для потреб війни, а воєнний – той, що стосується війни. Втім «Словник паронімів української мови» закріпив словосполучення «військова журналістика» і не фіксує поняття «воєнна журналістика». А деякі словники взагалі вказують на два значення слова «військовий», посилаючись на приклади з літератури. На нашу думку, помилки у вимові та вживанні з’явилися через надмірний вплив російської мови. Однак дослідники, публіцисти та науковці дозволяють вживання обох слів, додаючи до них ще й нотку неологізму, адже часто іменують військову журналістику поняттям «бойової» тощо. Якщо вникати у семантику та досліджувати слова за коренем, то можна помітити, що «військовий» походить від слова «військо» (військовий квиток, військова частина, військовий комісаріат), а «воєнний» має той самий корінь, що й іменник «війна» (воєнні дії, воєнний стан, воєнна загроза). Відтак журналісти – військові, а конфлікт – воєнний відповідно до постулатів «Словника паронімів».

Єлизавета Нахамець, студентка-журналістка


Вас також може зацікавити:

Нова подія КЖЕ: «Як вберегтися від наслідків інформаційних впливів журналісту»

В Україні запрацювала Гаряча лінія з питань етики і стандартів для журналістів

Журналісти опановували нові правила роботи з інформацією у воєнний час

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *