Поєднуючи приємне з корисним: що матимемо, якщо будемо багато читати?

Книга – це невичерпне джерело знань; це ключ до багатьох запитань; двері, що відкривають великі горизонти пізнання і мудрості. Це речення можна продовжувати вічно, адже розписати значення книжок для людства (навіть тим, хто не любить читати) не так вже й складно. Проте багато хто не здогадується, що читання збільшує словниковий запас, розвиває письменницькі здібності, допомагає боротися з депресією, знімає стрес, розвиває емпатію тощо.

Читання книг здійснює колосальний, а головне корисний,  вплив на людський організм.

Читання не просто дає нам можливість сприймати та засвоювати нові факти різними способами: воно змінює наш мозок. Згідно з дослідженнями, читання насправді змінює біологічну нейронну мережу, що впливає на нашу здатність швидше та «гостріше» мислити, пригадувати давно засвоєну інформацію. Це відбувається завдяки формуванню як нових зв’язків між різними частинами мозку, так і зміцненню вже наявних.

2009 року Тімоті Келлер та Марсель Джаст виявили, що читання сприяє утворенню нової білої речовини. Вона складається з нервових волокон, які з’єднують нейрони у всьому мозку. Ба більше: завдяки цим нервовим клітинам існує зв’язок між різними мозковими структурами; ці нейрони також допомагають передавати мозкові сигнали з однієї частини мозку в іншу.

Що відбувається з білою речовиною під час читання та чому це важливо? Читаючи, ми допомагаємо нашому мозку виробити додаткову кількість вищезазначеної речовини, у складі якої є мієлін, відповідальний за швидкість «комунікації» між клітинами. Це, своєю чергою, сприяє зміцненню нейронної мережі, здатної ефективніше передавати сигнали з однієї ділянки мозку в іншу. Завдяки цьому мозок працює швидше.

Нейронауковці за допомогою ФМРТ (Функціональна магнітно-резонансна томографія) відслідковують зони кори, які задіяні в читанні. Виявляється, що навіть під час читання «очима», без вимовляння слів, у людини активізується та ж сама слухова зона кори, як і при прослуховуванні цього тексту у виконанні іншої людини. Тобто при мовчазному читанні мозок відтворює в вигляді електричних сигналів ту інформацію, яка за інших умов проходить через коливання барабанної перетинки та волоскові клітини в нашому внутрішньому вусі.

Одночасна задіяність зорових і слухових шляхів мозку перетворює сам перелік нервових механізмів, задіяних у процесі читання, на вельми складний процес. Адже обробка отих чорних закарлючок розпочинається на задньому краї вашого ока, де «представники» мозку, гангліонарні нейрони сітківки, збирають інформацію з тисяч паличок і колбочок. Далі зоровим нервом вони надсилають її до ядер таламусу, які розподіляють картинку на важливі й неважливі частини та доносять сутнісний залишок до потиличної частки кори, де сприймається зображення. Але це тільки первинна кора, а далі «вмикається» значно більша вторинна зорова кора, де проста картинка співставляється з усім, що ми бачили в житті, з елементами нашого досвіду. Надалі сигнал про побачене електричним кодом передається з потиличної кори до скроневої зони. Там якраз розташована первинна й вторинна слухова кора, а також зони Брока й Верніке (вони пов’язані з мовою). Звісно, це дуже спрощений переказ руху електричних імпульсів під час читання. Коли людина читає в томографі, у неї активуються зони зорової, слухової, соматосенсорної (відповідальної за шкірні відчуття, зокрема дотику) кори. Але задіяні й інші зони, які ми використовуємо для раціонального мислення, аргументації, обдумуванні та розв’язку задач, насамперед, у лобних частках. Звідси не дивно, що здатність розуміти складні тексти напряму залежить від інших наших когнітивних здібностей.

Утім нам не обов’язково розуміти мову, щоб відбувався процес читання. В одному з досліджень люди читали псевдослова на кшталт «рамб, круц, лібс» – і мозок працював так само, як і тоді, коли вони читали усвідомлені речення. Імовірно, мозок навіть підробку сприймає як текст й пробує шукати сенс, хоча його там нема .

Більшість досліджень активності мозку під час читання фокусуються на коротких текстах, які люди читають, зручно вмостившись у томографі. Але як перевірити, чи змінює наш мозок читання тоді, коли ми вже відклали книжку? Чи лишає слід у нашому мозку прочитаний художній роман? На це питання не було ясної відповіді до 2013 року, допоки група американських науковців під керівництвом Ґреґорі Бернса не взялася його перевірити.

Вони взяли роман британського автора Роберта Гарріса «Помпеї» та дали його прочитати 21 добровольцю. Студенти читали розділи роману ввечері, а вранці приходили пів годинки полежати в томографі. Виявилося, що на наступний день після читання драматичних сцен у них була підвищена активність у зонах скроневої кори, які якраз зазвичай активуються під час читання. Але ж учасники та учасниці експерименту не читали під час вимірів! Значить, думають дослідники, читання впливає на роботу мозку на багато годин уперед. Цікаво також, що рівень електричного збудження в мозкових нервових ланцюгах достатньо точно відповідав класичній схемі драматичного твору: вступ – зав’язка – кульмінація – розв’язка. Активність наростала по мірі розвитку сюжету. Найбільша активність у читачів спостерігалася через ніч після читання романтичних і кульмінаційних сцен: оргії, виверження Везувію, руйнування Помпеїв.

Читання допомагає активувати клітини нервової системи і створювати нові мережі в мозку. Крім того, коли ми читаємо книги, у нас стимулюється ліва скронева частка. Вона відповідає за мову і мовлення. Завдяки їй ми автоматично сприймаємо і засвоюємо граматичні правила, вловлюємо сенс нових слів, розвиваємо абстрактне мислення. Відомий письменник і вчений в галузі нейрофізіології Джо Диспенза довів, що мозок не бачить різниці між реальними і уявними подіями. Нейронні зв’язки і мережі можуть створюватися і зміцнюватися тільки завдяки нашим думкам. А отже, коли ми читаємо, мозок набуває досвід так само, як і в реальному житті. Уявляючи події, описані в книзі, ми вчимося вирішувати проблеми по-іншому, по-справжньому відчувати себе в «шкурі» героя, справлятися з новими заняттями. Також нейробіологи з Університету в Атланті прийшли до висновку, що читання збільшує тривалість життя. Любителі читання живуть довше за тих, хто рідко заходить до книгарні.

У ході дванадцятирічного експерименту, проведеного вченими з Єля, з’ясувалося, що щоденне читання зменшує стрес. Але, щоб результат був ефективним, читати потрібно не менше 200 хвилин в день. Якщо у вас немає такої кількості вільного часу, не впадайте у відчай. Навіть півгодини читання на день принесуть вам море користі.

Вчені Університету Огайо дослітили, як герої прочитаних книг впливають на мозок людини. Вони ставили запитання добровольцям щодо їхніх улюблених героїв у популярному творі «Гра престолів». Згодом було проведено сканування мозку учасників за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Як з’ясувалося, герої прочитаних книг дійсно впливають на людей.

«Вони думають про те, що думає улюблений персонаж і поділяють його почуття. Вони грають роль цього героя», – поділився висновками дослідження один з його авторів.

За словами фахівців, коли людина асоціює себе з героєм книги в неї починає актівніше функціонувати вентральна медійна префронтальна кора мозку, яка зазвичай працює у нас під час думок про самого себе. У такий спосіб дослідники дійшли до висновку, що художня література відкріває людям можливість поглянути на світ очима героя і «прожити» його досвід. Свого роду це симуляція чужого, а не власного життя.

Вражаючий результат отримали Девід Комер Кидд і Емануеле Кастано, дослідження яких було опубліковано в престижному журналі «Science» 2013 року, а потім його відтворила інша команда науковців 2018 року.

Кидд і Кастано показали, що простий факт читання художньої літератури (точніше, твору, відзначеного премією та/або написаного визнаним автором), дозволяє досягти кращих результатів у розумінні психічного стану інших людей, ніж читання популярної літератури (наприклад, бестселера).

Розуміння чужої свідомості визначається як здатність приписувати думки, наміри, емоції собі та іншим і використовувати їх для пояснення та керування поведінкою інших людей. Кідд і Кастано оцінювали цю здатність за допомогою тесту, під час якого потрібно було передбачати слова, думки, наміри або емоції, виражені поглядом людини.

Основна заслуга читання – посилення зв’язку між клітинами мозку, який знижує ризик нейродегенеративних захворювань, які часто стають причиною передчасної смерті. Не варто забувати й про те, що книги розвивають фантазію та пам’ять, а також знижують рівень стресу.

Саме він, на думку лікарів, є причиною розвитку приблизно 60% хвороб. Зокрема, підвищує ризик інсульту (на 50%) та інших серцево-судинних захворювань (на 40%).

Згідно з дослідженням 2009 року, проведеного в Університеті Сассекса в Сполученому Королівстві, читання може знизити рівень стресу до 68%. Це навіть більше, ніж прослуховування улюбленої музики та прогулянка. До слова, посилити ефект можна взявши з собою книжку на прогулянку кудись на природу.

Також вчені виявили, що всього 6 хвилин читання уповільнюють серцевий ритм і знижують м’язову напругу. Щоправда, це не стосується читання з монітора.

Аксіоми про книги:

  1. Коли ми читаємо авторів, які добре пишуть, ми звикаємо добре і правильно говорити.
  2. Культура людини визначається не тим, скільки книг вона прочитала, а тим, скільки книг вона зрозуміла.
  3. Люди, які читають книги, завжди будуть вести за собою людей, які дивляться телевізор.
  4. Будь-яка книга краще, ніж фільм, тому що наша уява безмежна: немає меж спецефектів, які ми можемо собі уявити.
  5. Людей можна розділити на дві групи: на тих, хто читає книги, і тих, хто слухає людей, які читають книги.
  6. Все, що ми читаємо, збирається в загальну картину світу – а це і є наші знання і наша ерудиція.
  7. Читання так само позитивно впливає на мозок, як впливають вправи на тіло. Хочете тримати мозок у тонусі? Тоді вам точно потрібно читати книги.
  8. Є злочини, які гірші від спалювання книг. Один з них – не читати книги.
  9. Щоб стати розумною людиною, достатньо прочитати 10 книг, але, щоб знайти їх, вам знадобиться перечитати тисячі інших книг.
  10. Книг – це кораблі, які проходять крізь величезне море часу і дбайливо доставляють свій цінний вантаж від покоління до покоління.
  11. Пам’ятайте, що враження, яке ви справляєте, залежить від того, що ви читаєте.
  12. Довіряйте книгам, адже вони – ваші найближчі друзі. Книги, як і друзі, мовчать, коли потрібно, і дарують вам весь світ на долоні, коли вам необхідно.

На що ще здатне читання?

Збільшує словниковий запас

Дослідники дійшли висновку, що в учнів, які регулярно читають книги, починаючи з раннього віку, поступово розвивається великий словниковий запас. А обсяг словникового запасу може вплинути на багато сфер вашого життя, від балів на стандартизованих тестах до вступу в коледж та можливостей працевлаштування.

Готує до повноцінного відпочинку

Лікарі клініки Майо пропонують читання, як частину звичайного режиму сну. Щоб отримати найкращі результати, ви можете вибрати друковану книгу, а не читати на екрані, оскільки світло, яке випромінює ваш пристрій, може призвести до інших небажаних наслідків для здоров’я. Лікарі також рекомендують читати не в спальні, якщо вам важко заснути.

Допомагає полегшити симптоми депресії

Британський філософ сер Роджер Скратон якось написав: «Втіха від уявних речей не є уявною розрадою». Люди з депресією часто почуваються ізольованими та віддаленими від усіх інших. І це відчуття книги іноді можуть зменшити. Читання художньої літератури може дозволити вам на час вирватися з власного світу і зануритися в уявні переживання героїв. А науково-популярні книги з самодопомоги можуть навчити вас стратегіям, які допомагають керувати симптомами. Ось чому Національна служба охорони здоров’я Сполученого Королівства розпочала програму «Книги за рецептами» Reading Well , де медичні експерти призначають книги з самодопомоги, підібрані медичними експертами спеціально для певних умов.

Знижує ризик хвороб мозку

Читання (а також розгадування головоломок чи шахи) знижує в 2,5 рази ризик розвитку хвороби Альцгеймера в старшому віці. Натомість перегляд телепередач навпаки підвищує ризик.

«Мозок – також орган, як і будь-який інший орган в організмі. Він старіє залежно від того, як його використовують. Подібно до того, як фізична активність робить міцнішими серце, м’язи і кістки, інтелектуальна діяльність зміцнює опір мозку хворобам», – зазначив Роберт Фрідленд в інтерв’ю «USA Today», де опубліковано результати відповідного дослідження.

Тож, читання є найдоступнішим тренажером для нашого мозку, що підтримує його в тонусі та запобігає слабоумству та іншими процесам деменції.

Поліпшує концентрацію та увагу

В епоху «клікових» технологій наш мозок вимушений постійно перемикатися з одного на інше, виконуючи одночасно різні завдання. І тільки-но ми вирішили взятися за роботу, як прийшло сповіщення в месенджері, і все – потрібну концентрацію втрачено, ми почуваємося розгубленими. Гортання стрічки, постійне поглядання на смартфон, перекидання кількома словами з колегою не лише впливає на нашу працездатність, а й підвищує рівень стресу. Читання дозволяє поставити життя «на паузу» й свідомо прожити те, що ми читаємо. Під час читання вся наша увага зосереджується на написаній історії, а світ довкола перестає існувати. Так, до пів години читання зранку може суттєво вплинути на концентрацію під час робочого дня. Спробуйте.

Розвиває уяву

На відміну від кіно, ігор та іншого візуального контенту, який ми споживаємо зі своїх телефонів, комп’ютерів чи телевізорів, книжки не дають готових картинок, а навпаки – стимулюють нашу уяву працювати самостійно. Читаючи книжки, ми фантазуємо, у такий спосіб творячи та розширюючи авторську уяву і фактично виступаючи співтворцями. Наша візуальна інтерпретація тексту є унікальною, а тому цінною. Тобто разом з уявою читання розвиває і креативне мислення.

Викликає емоції

Книжки дозволяють відчути те, що ми ніколи не відчували, або пережити схожий з реальним досвід. Оскільки мозок однаково сприймає реальність та вигадку, ми здатні так глибоко й емоційно переживати прочитане, немов це відбувається з нами. Це ж показали і дослідження Університету Еморі: читання книжок викликає неврологічні зміни, що залучають м’язову пам’ять. Тобто, книжки дозволяють не лише в переносному сенсі відчути на власній шкурі той чи той досвід, а й у біологічно перейняти його. Тому, коли ми читаємо, наприклад, як герої цілуються, то цілком ймовірно, що мозок сприймає цю ситуацію як таку, що відбувається з нами. Також читання про якусь активну дію, як-от біг чи стрибки, навіть лежачи на дивані, активує нейрони в мозку, відповідальні за виконання цього руху.

«Людина, не була народжена для читання. На відміну від здатності розуміти й відтворювати усну мову, яка в звичайних умовах розвивається відповідно до закладеної генетичної програми, здатність до читання необхідно наполегливо розвивати в кожній людині. Навчившись читати, людина отримала найцінніше з можливих знання», – Меріенн Вулф.

Отже, читайте книги, тренуйте свій мозок, збільшуйте словниковий запас і знімайте стрес. А головне – полюбіть цей процес і літературу загалом. Якщо вам не подобається – значить, ви ще не знайшли свою книгу.

Ольга Юсковець, студентка-журналістка


Вас також може зацікавити:

Сучасна молодь і книги

«Книги, у яких немає  кінця»: практичне заняття з рідкісними енциклопедіями (фото)

Естетичний літературний журнал від другокурсниці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *