Випускниця ФФтаЖ розповіла про реалії журналістики

Журналістика – непрестижна професія? Які якості важливі для журналіста? Чи погрожують журналістам? На ці та інші запитання відповіла в інтерв’ю волинська журналістка Людмила Роспопа. Освіту дівчина здобула у ВНУ імені Лесі Українки. Зараз працює в незалежному інформаційному агентстві «Конкурент». 

Чому обрала саме професію журналіста і чи не шкодуєш про це?

Я обрала цю спеціальність випадково. В 11-му класі треба було підсумовувати все, що вмієш, і визначатися з напрямком жизні майбутньої. Мені було важко визначитися. Нам тоді дозволяли подавати документи в багато навчальних закладів на багато спеціальностей. І я подавалася на все, що мені хоч трохи було цікаве: історія, українська філологія, прикладна лінгвістика, географія, журналістика… На журналістиці був цікавий творчий конкурс. Та й ставлення до абітурієнтів у тоді ще СНУ імені Лесі Українки підкорило моє серденько, і я лишилася тут.

Шкодую про це, чи ні – не знаю. Роки навчання були класними, тут жодних сумнівів. А от професія час від часу розчаровує. Але потім знову зачаровує, змушує закохуватися в себе по-новому, жити тим, що робиш. Журналістика дивна…

Чи є, на твою думку, професія журналіста престижною?

Зовсім ні. Принаймні на регіональному рівні, на якому я працюю

Які проблеми найчастіше трапляються журналісту? 

Проблем безліч, і їх важко просто перерахувати. На кожному етапі роботи з інформацією свої. Найбільшою проблемою української журналістики, як на мене, є її малий вплив на процеси в суспільстві. У нас ледь не щотижня публікують важливі розслідування, і це жодним чином не впливає на фігурантів тих розслідувань… Але це проблема не лише журналістики.

Чи були якісь дивні випадки або люди, в яких доводилось брати інтерв’ю?

Звісно). Найдивніший мій випадок із журналістської практики пов’язаний із найтемнішим періодом сучасної історії України. Це був якийсь третій курс, я тоді працювала на «Громадському.Волинь», а до Луцька щотижня привозили тіла загиблих в АТО захисників. Коли ти журналіст – пишеш і знімаєш все. А особливо похорони, де на колінах стоїть пів міста. Я була ще мала, і мене на такі події не відправляли, бо редакції було мене шкода. Але ось в один з вихідних редактор сказав: «Підеш сьогодні зустрічати тіло волонтерки, яка загинула на сході». Інші журналісти були на своїх подіях, і ця страшна дісталася мені.

Я опустила голову, взяла камеру та штатив, і з виразом скорботи на обличчі виходила з редакції, коли туди увійшов наш колега. «Ти чого така сумна?» – питає. Розповідаю, що вперше піду на таку страшну подію – зустрічати загиблу волонтерку.

«Так вона жива», – каже мій колега. З’ясувалося, що десь у журналістських чатах поширилася дезінформація, і що насправді волонтерка постраждала на сході, але повернулася після операцій та реабілітації. Того дня в Луцьку, мабуть, не було людини, яка раділа б одужанню волонтерки більше за мене!

Назви три якості якими повинен володіти кожен журналіст.

Креативність, оперативність та універсальність. 

На твою думку, чи є журналістика незалежною?

Ні.

Чи пропонували тобі хабарі або ж написати матеріал під замовлення?

Так. Такі матеріали позначаються на сайтах медіа, як реклама.

Чи були випадки, що тобі погрожували, намагалися притягнути до кримінальної відповідальності?

До відповідальності – ні, але от погрожували мені доволі часто. Інколи це були настільки буденні і звичайні ситуації, що ставало смішно. До прикладу, робила репортаж із луцького авторинку, і мені в кадр (загальний план) потрапив дядько, який продає віники для лазні. То цей чоловік казав, що розіб’є мені фотоапарат і подасть у суд за те, що я його знімаю. Було смішно.

Які поради ти можеш дати мені як студентці та майбутній журналістці?

Найперше – не став два запитання одразу. Людина відповідає тільки на те, що почула останнім. Друге – май свої принципи та вір у найкраще. Ти багато разів будеш розчаровуватися та йти на різні поступки, але, якщо матимеш стержень і розуміння, що правильно – твої тексти чи сюжети будуть якісними і цінними. Третє – одягай щось зручне.

Оксана Мельник, студентка-журналістка


Вас також може зацікавити:

Журналісти Лесиного вишу започаткували флешмоб (Фейсбук)

На ФФтаЖ оновлюють медіастудію

Випускниця нашої журналістики розвінчує фейки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *