Пластик – екологічна проблема людства

Щороку виробляють приблизно дев’ять млрд тон пластикових відходів, і ця цифра дедалі збільшується. З них переробляється менше 10%, приблизно стільки ж спалюється, решта потрапляє в навколишнє середовище. Основним «депо» пластикових відходів є Світовий океан: існують цілі сміттєві острови в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах. Через кругообіг течій в Тихому океані сформувалась Велика сміттєва пляма, розмір якої перевищує площу України. Дрейфуючи, пластикові відходи потрапляють у найвіддаленіші куточки планети. Нещодавно було встановлено, що сміття може тонути через склеювання з органічними речовинами – поліетиленові пакети можна знайти навіть на дні Маріанської западини.

Забруднення довкілля пластиком не лише має негативний вплив на природні умови, а й шкодить економіці: будівництво очисних споруд та розробка способів переробки пластику потребують значних фінансових вкладень. Внаслідок цього багато країн обмежують виробництво пластикової продукції (на сьогодні це більше 60 держав).

Які впроваджують заходи для активної боротьби з виробництвом пластику в Україні?

Верховна Рада України 1 червня проголосувала в другому читанні за гучний закон про заборону пластикових пакетів (№2051-1), який має на меті покращити екологічну ситуацію і наблизити Україну до європейських стандартів (згідно з пояснювальною запискою). Ініціативу підтримали 297 депутатів (майже конституційна більшість!).

Але такі нововведення добряче вдарять по кишенях підприємців, та й більшість пенсіонерів висувають свої обурення. Люди звикли до звичайних пластикових пакетів і витрачати кошти на якісь менш шкідливі альтернативи відмовляються.

Документ передбачає заборону на розповсюджування пластикових пакетів (як безоплатне, так і платне) у закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Якщо говорити конкретніше, заборона стосується таких видів пластикових пакетів:

  • надтонкі пластикові пакети (товщина до 15 мікрометрів);
  • тонкі пластикові пакети (товщина від 15 до 50 мікрометрів);
  • оксорозкладні (оксобіорозкладні) пластикові пакети.

Чи є винятки?

Як зазначається, з березня 2022 року з магазинів зникнуть надтонкі й тонкі пакети. Водночас закон дозволяє використання надтонких пакетів розміром 225 х 345 х 450 мм, в які упаковують чи транспортують свіжу рибу, м’ясо або продукти з них, а також сипучі продукти і лід. Також дозволили використання біорозкладних пакетів. Це такі торбинки, які виготовляють із пластику з натуральними домішками, наприклад, крохмалем. Ці домішки прискорюють розкладання пакетів під дією кисню, світла та бактерій.

«На сьогодні їхня ціна вища, ніж класичного пакета, який ми з вами звикли використовувати. Але я впевнений у тому, що ті потужності з виробництва упаковки, які зараз є в Україні, вже почали перебудовуватися. З кожним днем ​​собівартість таких біорозкладних пакетів знижуватиметься, тому що з’являтиметься певна конкуренція на ринку», – розповів заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Стрілець.

Хто це все контролюватиме?

У пояснювальній записці вказано, що контролювати виконання закону про обмеження використання поліетилену має центральний орган влади, що займається захистом прав споживачів. Ідеться про обласні управління Держпродспоживслужби. Водночас у законі не поточнюють, чи цим займатиметься окрема структура при Держпродспоживслужбі, чи створять у майбутньому окремий керівний орган.

Що чекає на порушників?

Від початку дії заборони людей за використання пластикових пакетів не штрафуватимуть – покарання стосуватимуться тільки бізнесу. Перший штраф – від 1 700 до 3 400 грн, а за повторне порушення доведеться заплатити від 3 400 до 8 500 грн.

«Поліетиленові пакети не розкладаються в природі. Насправді нікому невідомо: розклався чи ні виготовлений в середині минулого століття перший поліетиленовий пакет. Є різні оцінки: це може бути 100, 200, а хтось каже – 500 років. Ми чудово бачимо, що пластик просто лежить і накопичується», – зазначила екологічна активістка Ольга Сухопара.

Незважаючи на те, що введення закону про заборону пластикових пакетів має на меті поліпшити екологічний стан нашої планети, є багато незадоволених щодо нього власників підприємств.

Наталя – власниця магазину насіння та засобів захисту рослин висуває обурення. Оскільки в їхній сфері практично вся продукція продається на вагу, то це все було в пластикових пакетах.

«З введенням нового закону відповідно потрібно буде його дотримуватися та знайти дешеву заміну пакетам, а це буде не просто, тому що біорозкладні пакети в рази дорожчі. Я просто хвилююся за те, щоб нововведення не повпливало на потік клієнтів, точніше, на їхнє зменшення. Плюс додаткові витрати підуть на утилізацію пакетів» – говорить Наталя.

Пані Марія – пенсіонерка, теж проти таких змін, адже, на її думку, це обійдеться недешево: «особливо якщо кожного разу купувати біопакети, то буде кругленька сума, і це може відбитися на моїй маленькій пенсії».

Ірина Миронова – голова ZeroWasteLviv, ініціаторка кампанії «Без поліетилену», каже: «Для того, щоб закон про обмеження поліетиленових пакетів реально запрацював, необхідно ухвалити ще один закон – про управління відходами».

Поки що складно передбачити, наскільки швидко адаптуються до змін виробники та споживачі. Чимало залежатиме від позиції бізнесу, покупців і дій уряду щодо нагляду. Усі повинні зрозуміти, що переробка – це добре, але наше завдання – зменшити споживання.

Зоряна Ващук, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *