Не зброя вбиває – а люди

Сьогодні в нашому суспільстві булінг досі залишається однією з масштабних проблем.

Булінг – дії людини чи групи людей стосовно інших, що полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).

Зараз ця ситуація трапляється не лише серед школярів, а й серед студентів та працівників різноманітних структур. Зазвичай, все починається на фоні особистих конфліктів, через неприязнь або непорозуміння. Людям весело виплескувати негатив на «найслабшого» з колективу, «несхожого» на інших, «тихенького» – який мовчатиме. Це прикро, але, здебільшого так воно і трапляється.

Варто згадати і про негативні коментарі в Інтернеті – так званий, кібербулінг. У такому випадку люди мають змогу залишатись анонімними та не порочити свою особистість ганебними вчинками.

Питання в наступному: чому потерпілі часто мовчать? Можливо, це трапляється через страх бути осудженим, мовляв, сам винен, що до тебе так ставляться. Найчастіше це поширюється в «постсавдепівських» країнах як Україна, Росія, Білорусь і тд.

За останні роки трапилось багато випадків, коли потерпілі від булінгу особи навіть через великий проміжок часу приходили в ті місця, де їх ображали, аби «помститися».

Як розповідає суспільний вісник ВВС news: «За останні 20 років кровопролитні напади на школи, які здійснюють учні або колишні учні, стають дедалі частішими. Перші найгучніші такі злочини відбулися в США, а згодом поширилися по всьому світу».

  • У травні 2021 року світ шокувала новина про черговий напад у школі. Цього разу це було в Казані – столиці російської республіки Татарстан. У місцевій школі учень вбив восьмеро дітей та працівників, ще 12 учнів та четверо дорослих потрапили до лікарні.
  • Стрілянина в американській школі “Колумбайн” у Колорадо стала першим нападом учнів на школу, в якій вони навчалися. Тоді у квітні 1999 року двоє підлітків, використовуючи вогнепальну зброю та вибухівку, вбили 12 учнів та вчителя цієї школи. Потім обидва наклали на себе руки.
  • Одним із найвідоміших нападів, які мали на меті копіювати події в “Колумбайн”, став напад на початкову школу “Сенді-Гук” у Ньютауні в грудні 2012 року. Тоді 20-річний Адам Ланза спершу вбив власну матір, вчительку в цій школі, а тоді атакував навчальний заклад, де вбив 20 дітей та ще 6 працівників. Усі загиблі діти були віком від 6 до 7 років. Після цього Ланза наклав на себе руки.
  • У вересні 2008 року учень коледжу міста Каухайокі Матті Юхані Саарі напав на школу. Він був у лижній масці, озброєний пістолетом та саморобними коктейлями Молотова. Юнак зробив близько 150 пострілів, вбив 11 людей та поранив трьох. Усі жертви були його однокурсниками, дехто був знайомий з ним особисто.
  • У квітні 2009 року син сільського вчителя Фарда Гадіров атакував Азербайджанську державну нафтову академію. Він влаштував стрілянину з пістолетом Макарова, в результаті якої 12 людей загинули, 13 – отримали поранення. Злочинець застрелився, коли його оточила поліція.
  • У жовтні 2018 року 18-річний студент Керченського політехнічного коледжу Владислав Росляков підірвав в своєму навчальному закладі вибуховий пристрій, а потім влаштував стрілянину. У нападі загинуло понад 20 людей, понад пів сотні – отримали поранення. Росляков після нападу наклав на себе руки. Після цього в будівлі школи знайшли та знешкодили ще один вибуховий пристрій.
  • Останній гучний випадок станом на жовтень 2021 року відбувся в російській Пермі, де студент влаштував стрілянину у Пермському державному університеті. 24 людини поранені, 19 з них з у лікарні з вогнепальними ушкодженнями. «Особу підозрюваного встановили. При затриманні через опір його поранили», – повідомило слідство.

Отже, тема булінгу на сьогодні є резонансною. За результатами досліджень UNICEF, Україна увійшла до ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією в школах.


ВРУ 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.

Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин. Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти. Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

У законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них:

  • покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
  • на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників чи інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

Заклади освіти також зобов’язуються забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил учнів, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їхніх батьків.
Окрім того, освітньому омбудсмену надається право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загальної кількості випадків булінгу в закладах освіти за певний період.

Будь ласка, пам’ятаєте, якщо ви стали жертвою булінгу – ні в якому разі не можна це тримати в собі. Зверніться до близьких, друзів. Якщо це сталось в навчальному закладі – до директора або ж декана.

Телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. Якщо вам потрібна психологічна допомога – телефонуйте на національну гарячу лінію для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225 або 116 111

Ніна Заболотня, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *