Розвінчуємо міфи та ламаємо стереотипи щодо «найбіднішої» сфери – музичної

Уже довгий час існує безліч стереотипів про тих, які живуть музикою, які дарують її іншим, а також заробляють нею на своє життя. Тому сьогодні ми зруйнуємо все неправдиве, що приїлося і змушує людей думати примітивно.

У цьому нам допоможе Віталій Муляр, студент 4 курсу спеціальності «хорове диригування».

За свої 20 років він встиг реалізувати себе як диригент (зокрема виграв конкурс диригентів у коледжі), керівник хору «Ultimo», з яким виступав на благодійних концертах. Рік тому створив проєкт «Listen», де розповів про молодих композиторів. Сьогодні хлопець пише хорові та вокальні твори і паралельно викладає спів у приватній школі.

  • Стереотип №1 – музиканти не мають кар’єрного росту, і всі вони – бідні.

«Музиканти мають кар’єрний ріст. Наприклад, звичайний співак хору може стати хормейстером – помічником головного диригента, далі диригентом, і згодом директором філармонії тощо. Щодо бідності я скажу, що для справжнього музиканта гроші не є важливими, так як він заробляє тим, чим живе. Але бідні ті, які не докладають зусиль для свого кращого майбутнього, які не хочуть цього робити. Усе так, як і в інших професіях».

  • Стереотип №2 – ті, хто вивчає і викладає лише теорію музики – не музиканти.

«Їх не вважають за музикантів лише ті люди, які професійно цим не займаються. Теорія дуже складна, але важлива складова музики. Адже навіть звичайна пісня має певні акорди, певну квадратність, і щоб твір вийшов ідеальним, потрібно керуватися правилами».

  • Стереотип №3 – музиканти легко заробляють, не прикладаючи будь-яких зусиль. Поспівав,  пограв – от і маєш гроші.

«Кожен працює по-різному. Музикант докладає зусиль як фізично, так і розумово. Адже для того, щоб інші почули чудову пісню, він повинен скласти слова, придумати до них акомпанемент, довести до ідеального стану дикцію. Під час співу передати динаміку і сенс твору, підвести до кульмінації. Щодо викладачів, то більшість вважає, що навчити дитину співати чи грати на інструменті дуже просто, але це не так. Діти всі різні, і до кожного потрібно знайти підхід. Звісно, простіше працювати з відкритими, готовими до співпраці. Але замкнені також потребують уваги, їх потрібно не лише навчити співати чи грати, але й почуватися при цьому вільно, відкрито».

  • Стереотип №4 –  музикант зіграє будь-яку композицію, яку захочеш.

«Це абсурд, адже музиканти не можуть знати всіх творів, як і співаки не можуть знати всіх пісень. Вони можуть відтворити композицію, попередньо її послухавши. Але не всі на це спроможні, адже потрібно мати ідеальний слух, хорошу пам’ять і, звичайно, багато практикуватися».

  • Стереотип №5 – вокалісти важкого року просто кричать у мікрофон.

«Насправді такий стиль виконання не є легким. Людина, ненавчена так співати, за день-два зірве собі голос. Важливо багато практикуватися, щоб правильно ставити голос для таких пісень, не перенавантажувати голосові зв’язки і дихальну систему, адже все взаємопов’язане та впливає на кінцевий результат».

  • Стереотип №6 – матеріал, з якого зроблений інструмент, зовсім не впливає на звук.

«Звичайно впливає. Наприклад, скрипка зі звичайної сосни не буде звучати так, як скрипка з червоного дерева. Кожен матеріал має свої вібрації. Також  впливає технологія обробки деревини».

  • Стереотип №7 – хороший інструмент буде гарно грати навіть у поганих руках.

«У людини, яка не вміє водити машину, машина не поїде, а якщо й поїде, то до першого стовпа. Так само з інструментом. Якщо в людини нема ніякого досвіду, навіть найдорожчий інструмент не допоможе. Також велику роль відіграє талант. Можна набути майстерність, проте твір буде звучати зовсім по-іншому, якщо людина не відчуває його душею. Дуже добре вміти грати, але й потрібно вкласти у виконання частинку себе».

Стереотипи створюють ті люди, які нічого не знають про музику, оскільки вони бачать лише оболонку, яку їм нав’язують інші. Будьмо вищими за це.

Ангеліна Кушнір, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *