Проблема поширення дезінформації та фейків про вакцинацію від COVID-19

Після первинного спалаху коронавірусної хвороби 2019 року (COVID-19) серед населення та в інтернеті поширюється дезінформація щодо цієї хвороби та вакцинації.

 Вакцинація – це один із найважливіших елементів для подолання пандемії COVID-19. Стратегічна мета, яку ставить Міністерство охорони здоров’я, – сформувати в українців колективний імунітет до смертельно небезпечної хвороби. А з цією метою потрібно, аби щонайменше 60% населення імунізувалися.

Сьогодні як в Україні, так і у світі існує недовіра до вакцин проти COVID-19. Це попри те, що в історії сучасної медицини та фармацевтичних розробок ще не було настільки прискіпливої  уваги до окремого лікарського препарату, як до цих вакцин.

Одна з причин такої недовіри – поширення неправдивої інформації.

Пам’ятайте, що правдиву й вичерпну інформацію про вакцини можуть надати тільки медики. Не довіряйте неперевіреним джерелам.

Фото: Pixabay

Чого бояться українці?

За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», у січні 2021-го, 52% українців не готові вакцинуватися від коронавірусу, навіть якщо щеплення буде безкоштовним, тоді як 43% дали ствердну відповідь. А якщо вакцина вільно продаватиметься в аптеках – охочих стає ще менше: 39% зроблять щеплення, а 56% ‒ не готові.

Результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва» спільно з КМІС, яке було проведене на початку грудня 2020-го, більш оптимістичні: вакцинуватися готові понад 65% українців.

Проте останні події із призупиненням процесу щеплення задіяною і в Україні вакциною AstraZeneca в 7-ми країнах Європи – додає невпевненості та додаткового страху українцям. Адже вакцина пройшла дуже короткий шлях від розробки до застосування, науковці в усьому світі попереджають, що відсоток випадків із побічними ефектами від її застосування може бути більшим, ніж після вакцин із тривалішими термінами досліджень.

Проте і науковці, і лікарі сходяться в одному – іншого шляху зупинити поширення небезпечного вірусу, окрім щеплення та дотримання карантинних обмежень – не існує. Найбільший страх українців – зневіра у власній системі охорони здоров’я. До того ж вони бояться, що залишаться сам-на-сам у разі ускладнень. На цей ґрунт дуже добре лягає різноманітна фейкова інформація про вакцини та цілі кампанії із дискредитації вакцинації. У соцмережах з’явився організований рух «антивакцинаторів» ‒ серед них є ті, хто заробляє на збільшенні кількості переглядів своїх блогів користувачами, а є й блогери, які керуються більш системними мотивами. Якими саме – мали б розібратися у СБУ та кібервідділах правоохоронних органів.

Росія й Китай відповідальні за 92% дезінформації у світі щодо коронавірусу (COVID-19).

Таку думку виданню CBC висловив керівник Оксфордського інституту інтернету Філіп Гаувард.

«Ми спостерігаємо досить вагоме зростання дезінформації, яку поширюють іноземні державні, особливо Росія та Китай», – повідомив він.

Він додав, що разом Москва й Пекін відповідальні за понад 90% поширеної дезінформації щодо коронавірусу у світі.

«Фактично 92% дезінформації (щодо COVID-19 – ред.) у світі мають своє походження з Росії та Китаю», – зауважив Гаувард.

За словами міжнародного експерта з Інституту лідерства у Вашингтоні Рона Нерінга, у соціальних мережах досі можна знайти «тонни» інформації, що була опублікована росіянами та досі не була ні перевірена, ні виправлена.

Джерела:

https://www.slovoidilo.ua/2021/03/16/kolonka/aleksandr-radchuk/suspilstvo/zhyttya-sumnivax-zavazhaye-pryshvydshyty-vakcynacziyu-covid-19

https://moz.gov.ua/najposhirenishi-fejki-pro-vakcinaciju

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3033788-ponad-90-fejkiv-pro-koronavirus-narodilisa-u-kitai-ta-rosii-eksperti.html

Думки експертів:

 Імунолог Федір Лапій радить українцям дотримуватися інформаційної гігієни. На його думку, нині можна говорити про добре сплановані інформаційні атаки, адже питаннями наслідків імунізації у Норвегії чи США більше переймаються в Україні, ніж у цих державах.

    Федір Лапій

«Це дуже добре помітно, коли вмикаєш проросійські телеканали, на яких активно пропагується російська вакцина. Не виключаю те, що ця проблема роздмухується спеціально. Інформаційна атака спрямована на вакцину від компанії Pfizer. Так само є активна інформаційна кампанія і щодо китайської вакцини від компанії Sinovac Biotech», – зазначає він.

«Завжди є відсоток населення (і він доволі значний), який вагається у своїх поглядах. І на думку цих людей якраз і впливає саме така інформаційна гібридна війна, яка грає на страхах від побічних реакцій після щеплення.   Частково ці відомості мають під собою підґрунття, але тут виникає питання в їхньому коректному трактуванні, яким мають займатися спеціалісти», – наголошує Федір Лапій.

Ірина Колесникова

Достатньо низький рівень довіри українців до щеплення, зокрема, і до медицини загалом, зумовлений низьким рівнем довіри і до влади, зазначає Ірина Колесникова.

«Це взаємопов’язані речі. Крім цього, напруження і страх викликає у суспільстві те, що ми і досі не маємо вакцини, і невідомо, коли будемо мати», – наголошує лікарка.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/shcheplennya-vid-koronavirusu-manipulatsiyi-feyky/31064154.html

Дезінформація про коронавірус Covid-19 заполонила інтернет і соцмережі. Експерти закликають користувачів дотримуватись інформаційної гігієни.

 Поради щодо інформаційної гігієни:

 1.   Зупиніться і подумайте

Ви, звичайно, хочете, щоб ваші рідні та близькі були в курсі останньої інформації про епідемію. Тому коли ви самі отримуєте нову інформацію, – електронною поштою, у WhatsApp, Facebook або Twitter – то, можливо, поспішаєте поділитися нею.

Однак, на думку експертів, перше, що ви можете зробити для боротьби з дезінформацією, – зупинитися і подумати.

Розсилки у соцмережах і месенджерах про коронавірус часто викликають паніку.

Перш ніж переслати повідомлення, подумайте, яка вірогідність того, що це фейк, і якщо у вас виникають сумніви – не надсилайте.

2. Перевірте джерело

Перш ніж переслати повідомлення, запитайте себе – звідки йде ця інформація?

Якщо джерело – “подруга мого друга” або “сусід колеги моєї тітки”, то це майже завжди означає, що інформація – вигадка.

Звертати увагу потрібно тільки на офіційні заяви цих організацій.

Експерти можуть помилятися, але вони – значно надійніші за анонімного “знайомого лікаря” або дядька з дипломом.

3. Чи може це бути фальшивкою?

Зовнішній вигляд буває оманливим, і багато фейків створюють так, щоб вони були схожі на документи з офіційних джерел.

Їхні автори імітують великі новинні організації, зокрема ВВС, та урядові установи.

Імітувати бланки ЗМІ та державних установ, як і офіційні акаунти організацій в соцмережах, нескладно. Ще один з методів авторів фейків – накласти текст на скріншот з випуску новин.

Великі літери та невідповідні шрифти можуть бути індикаторами підробки, пояснює Клер Мілн з Full Fact.

Тому в соцмережах інформацію потрібно шукати тільки на перевірених акаунтах новинних та урядових організацій, а також відомих громадських груп.

Якщо ви отримали пост або відео, яке виглядає підозріло, то краще їх перевірити.

4. Не певен – не ділися

Не потрібно пересилати повідомлення своїм друзям і близьким, якщо у вас є сумніви щодо їх правдивості. Це радше створює проблеми, ніж допомагає вирішувати їх, тому не варто ділитися інформацією “просто про всяк випадок”.

Багато людей викладають сумнівні пости у групи чи спільноти експертів з проханням підтвердити або спростувати інформацію.

Так робити корисно, але перш ніж поділитися постом, переконайтеся, що ви чітко дали зрозуміти, що маєте сумніви та хочете отримати пораду.

Також пам’ятайте, що усі викладені вами фото, якщо ними почнуть активно ділитися, можуть втратити первісний контекст.

5. Перевіряйте кожен факт окремо

У WhatsApp циркулює дуже популярний фейк про коронавірус.

Кілька десятків людей з різних країн надіслали його ВВС. Це аудіофайл з голосом людини, яка нібито переказує рекомендації “колеги, у якого є друг-лікар”.

Файл містить як корисні, так і неправдиві поради.

Поєднання фактів і вигадки – один з головних принципів пропаганди. Коли ви отримуєте, наприклад, список рекомендацій, то легко прийняти на віру все, якщо ви точно знаєте, що один з пунктів – правильний. Але фейком може виявитися половина або третина пунктів.

6. Обережно, емоції!

Вірусною стає інформація, яка викликає у нас емоції, – страх, занепокоєння, засмучення або радість.

“Страх – одна з головних рушійних сил дезінформації, завдяки страху вона процвітає”, – говорить експерт Клер Вордл з організації First Draft, яка допомагає журналістам боротися з дезінформацією.

Неспокій та тривогу автори фейків часто намагаються викликати за допомогою закликів до негайних дій.

“Люди завжди хочуть допомогти близьким, тому, коли вони бачать слова “Поради для запобігання ВІРУСУ!” або “Вживайте ці ліки!”, то відразу хочуть щось зробити”, – говорить пані Вордл.

7. Не забувайте про упередженість

Карл Міллер з Центру аналізу соціальних медіа в інституті Demos вважає, що ми найчастіше ділимося постами, які підтверджують наші уявлення про світ.

“Ми найбільш вразливі для дезінформації у той момент, коли активно погоджуємося з нею, – говорить він. – Саме цієї миті варто пригальмувати”.

Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/features-52280808

Діана КРАВЧЕНКО, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *