Літературна критика: обговорювали космічного Екзюпері та чаклунку Мазер

Чаклунство, відьми, тварини й квіти, що розмовляють? та хлопчик з іншої планети – теми сьогоднішньої пари. У досить не льотну погоду студенти-журналісти обговорювали пілота-письменника Антуана де Сент-Екзюпері та надихалися магічною творчістю Адріани Мазер.

Перший – відомий французький письменник і легендарний військовий льотчик, котрий носить титул віконта.
Антуан де Сент-Екзюпері отримав релігійну освіту, обожнював небо та свою дружину Консуело Гомес Карільйо.

«Виткай для мене плащ із твого кохання, Консуело, і жодна куля не зачепить мене!», – писав він їй.

Але, на жаль, навіть неймовірна любов не вберегла його від смертельної авіакатастрофи під час Другої світової війни.

За своє нетривале життя Антуан встиг багато… Приміром, написав один з найпопулярніших творів – «Маленький принц». Про хлопчика, котрий, у пошуках відповідей на одвічні питання, подорожує різними планетами та зустрічається з їх мешканцями. Попри простий, прозорий та дещо дитячий стиль написання, його герої роздумують над глобальними філософськими проблемами…

«Адже дорослі спочатку були дітьми, лише мало хто з них про це пам’ятає» – Антуан де Сент-Екзюпері, з присвяти до книги.

Друга – ніякому не відома письменниця-початківиця, книга якої стала бестселером 2016 року (за версією журналу TheNewYorkTimes).

Акторка, кінопродюсерка, співзасновниця кінокомпанії Zombot Pictures ( з-під крила якої вийшов фільм “Honeyglue”). У фільмі за власною книгою Адріана зіграла головну роль.

Адріана Мазер – пряма спадкоємиця Коттона Мазера (одного з тих, хто реально  проводив суди над відьмами у Салемі). Історію своєї родина авторка й взяла за основу для твору – “Як повісити відьму”. Історична основа + підліткові переживання + романтична лінія і крихта магії – це зробило роман бестселером.

Творчість Адріани не обмежується лише одним романом та його екранізацією. Її письменницька кар’єра складається з чотирьох книг, а фільмографія налічує до десятка стрічок…

На завершення обговорень майбутні журналісти проінтерв’ювали “інквізитора”, котрий, за сюжетом роману, знищував “нечистих”. Пальму першості отримали запитання на кшталт: “Чи вчинили би ви самогубство, якби довідались, що народилися у відьомській сім’ї?”, “Чи знищили б власну доньку-відьму?, “”Чи бувають відьмами чоловіки” тощо.

Чи то часом журналістика не сучасна інквізиція? Тоді література вже точно – бідолашна відьма…

Олександра Шараєвська, Максим Косюр, студенти-журналісти

Фото авторів.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *