Ти читаєш лірику, захоплюєшся віршами, а деякі з них – завчаєш на пам‘ять і радиш своїм друзям, а потім виявляється, що автор цих поезій – продавав людей в Африці, відбив чоловіка у вагітної дівчини і був чи не найпровокативнішим гостем на шпальтах газет свого часу.
“Сторі” Артюра Рембо – «історія» хлопця, поезія якого – вершина літературного мистецтва, а життя – «п‘яний корабель», що пливе без керма і вітрил.
Коли ми чуємо ім‘я письменника , то навряд чи задумуємось, яке життя він прожив, з якими труднощами стикався.
Артюр – у 18 років завершив свою поетичну діяльність, та його літературні здобутки живуть у сердцях не лишень французів…
Віктор Гюго назвав його «Шекспіром-дитиною». І цілком слушно: Рембо розпочав з того, чим звичайно закінчують великі поети: у віці 15-17 років він створює шістдесят віршів, десять із яких стали справжніми шедеврами французької поезії, а «П’яний корабель» – всесвітньовідомою і єдиною поезією, яку сам Рембо власне поезією і вважав…
Чи потребує ще якихось доказів геніальність поета? У свої сімнадцять років Артюр Рембо – зрілий поет.
На парі ми розглянули його творчість крізь призму життєвого шляху, адже щоб по-справжньому зрозуміти суть творів, спершу маємо зрозуміти, що стало поштовхом до їх написання.
Студенти-журналісти уявно пробували порозмовляти із Рембо.
І навіть “переписати” його вірші…
Ольга Мельничук, студентка-журналістка
Фото Владислава Першути
Відео Анастасії Киричук