Ті, хто не сидить вдома на карантині

Карантин затягнувся надто довго і багатьом людям, навіть після його послаблень, вже геть не сила сидіти вдома – хочеться подорожувати, відвідувати ресторани, концерти та інші публічні місця. Багато хто просто ігнорує правила та йде на прогулянку, по магазинах, на зустріч з друзями, аби лише не сидіти вдома. Та є ті, хто, попри бажання бути вдома та розуміння важливості карантину, змушені іти на роботу.

Лікарі за весь період ізоляції працюють, не покладаючи рук, на власний ризик приймають хворих та завжди на зв’язку із хворими. Вже понад 20  років працює у сфері медицини лікар загальної практики Інна Ющук, яка за період карантину майже не покидала своє робоче місце, аби оглянути кожного хворого. Тож я дізналася, як це бути лікарем, коли увесь світ поринув у карантин і тільки медики спроможні зарадити цьому.

Чи важко було пристосуватися до нових правил щодо карантинних обмежень?

«Важко. Дуже важко було пристосуватися, адже  працювати у зовсім нових умовах завжди важко. Особливо коли це безпосередньо  стосується безпеки людей».

Як змінилися умови, у яких довелося працювати?

«Перш за все довелося повністю переобладнати приміщення і пристосувати його до нових умов. На даний час ми працюємо в закритому режимі. Тобто із температурою ми хворих практично не оглядаємо, а якщо й оглядаємо, тоді ми маємо обов’язково одягати засоби індивідуального захисту: халат одноразовий, який ми змінюємо після кожного хворого, маску, окуляри, рукавички. Це все обов’язкова умова! Також в амбулаторію ми дозволяємо заходити лиже одній людині, і після кожного робимо дезинфекцію приміщення, проводимо кварцуваня у кабінеті і лише після цього запускаємо наступного.  Взагалі тепер розглядається будь-яка людина  з ознаками ГРВІ як потенційний хворий на COVID-19.»

Як карантин вплинув на життя медичних працівників , зокрема ваше?

«Наше життя змінилося. Не можу сказати, що кардинально, проте… Після цих подій медики стали більш обережними. Хоча й раніше ми мили руки після кожного пацієнта та проводили дезинфекцію, та тепер підходимо до цього з більшою серйозністю».

Що, на вашу думку, найважливіше в роботі медичного працівника під час карантину?

«Не відмовляти у допомозі тим, хто дійсно цього потребує. Звичайно про безпеку забувати не треба, але, по можливості, обстежувати усіх, адже хтось із пацієнтів може мати звичайну ангіну, або ж гайморит і якщо вчасно не надати допомогу, будуть не менш серйозні наслідки».

А страх перед хворобою був?

«Буває часом страшно приймати пацієнтів, адже ніколи не знаєш, з якою хворобою прийде наступна людина. Особливо коли симптоми схожі на COVID-19, а захист на тобі мінімальний».

Чи є припущення, коли пандемія може відступити?

«Точно сказати не можна, але, швидше за все, повністю вона не відступить. Хворі час від часу будуть зявлятись постійно, але в невеликих кількостях. Та будемо сподіватися, що до кінця літа ми зможемо її подолати».

Які  ви можете дати поради, аби вберегтися від хвороби?

«Найголовніше – не панікувати! І намагатися тримати безпечну відстань, незважаючи на послаблення карантину і відкриття багатьох закладів. Вести здоровий спосіб життя, підтримувати свою імунну систему в тонусі і мити руки, звичайно».

Богдана ДІДУЛА, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *