Конституція України та Український правопис: 5 несподіваних паралелей

Щороку 28 червня ми відзначаємо День Конституції України – одне з наймолодших державних свят. Водночас якось у карантинній буденності загубилася інша знакова дата – минув рік, як ми отримали нову редакцію Українського правопису. Саме тому і виникло бажання провести паралель поміж двома засадничими документами – законодавчим і мовним. А ви звертали увагу на своєрідну спільність історії обох? Чи ж випадковість?

ПАРАЛЕЛЬ 1.

Народ, який має власну державу, завжди прагне запостулювати на законодавчому рівні вектор свого розвитку. Щоправда, в історії відомі країни, що не мають конституцій, як-от: Велика Британія та Ізраїль. Але це швидше виняток, аніж традиція.

Будь-який народ, який має писемність, прагне чітко визначити правила написання слів, тобто правила орфографії, що разом із графічною підсистемою та пунктуацією кодифікують у правописі.

ПАРАЛЕЛЬ 2.

Тільки 1996 року в Україні ухвалили Конституцію, яка замінила стару, радянського взірця 1978 року. Основний Закон закріпив правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, а також забезпечення прав людини та громадянина.

Переломним для Українського правопису став 1989 рік, коли було затверджено (а 1990 року опубліковано) його нову редакцію. І тільки 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України «з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм» постановив схвалити Український правопис у новій редакції.

ПАРАЛЕЛЬ 3.

Кожна зміна в Конституції України викликала бурхливе обговорення в суспільстві, навіть протести.

Кожне намагання навести лад у правописній царині, повернути її до питомих національних джерел викликало шквал супротиву, нерідко спричиненого втручанням політиків.

ПАРАЛЕЛЬ 4.

Український правопис варто розглядати як мовну конституцію. Саме цей чинник вказує на те, що реформування того й того – річ необхідна.

ПАРАЛЕЛЬ 5.

Обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (Стаття 68).

Місія кожного студента-філолога – стати амбасадором нової редакції Українського правописудля широкого загалу, усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями.

Дбаймо про майбутнє!

Ірина ЛЕВЧУК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *