Як це – бути редактором «Нівроку”?

Максим Косюр – студент-журналіст другого курсу, редактор «Нівроку” та просто хороша людина

Чому ти обрав саме журналістику?
Взагалі, коли розпочалася вступна кампанія і потрібно було розставити спеціальності за пріоритетами, то журналістика у мене стояла на 6 або 7 місці. Тобто на неї я майже не розраховував. І ось, коли вже телефонували з університетів та запрошували на навчання, до мене подзвонили з СНУ і мені дуже сподобалась жінка, яка зі мною розмовляла. Саме через це я вибрав журналістику.
Чи здійснилися всі твої очікування від навчання?
Мабуть, на цю тему я можу говорити годинами.
Мої очікування кардинально не зійшлися з дійсністю. Наприклад, я не очікував, що буде так багато української мови та ми будемо настільки детально її розбирати.
На першому курсі ще було цікаво, так. Пари Косюк Оксани Михайлівни — поки що єдина журналістика, яка у нас була. Ну, і ще до такого можу віднести предмет Яблонського Максима Романовича, який вчив нас верстати газети та журнали. Зараз ми проходимо фотошоп, що, на мою думку, знадобиться у майбутньому.
Взагалі, другий курс – окрема тема. У нас, здається, 7 або 9 предметів, і тільки 2 з них стосуються журналістики. Але йде суто теорія, без ніякої практики. Мені це дуже не подобається.
Яким ти бачиш своє майбутнє?
Якщо чесно, то після випуску з університету бачу себе на роботі у видавництві або, скажімо, на якомусь телеканалі. Я хочу відчути цю атмосферу. І якщо мені сподобається, то, скоріш за все, у майбутньому я стану хорошим журналістом.
Чому ти вирішив стати редактором “Нівроку”?
Не пам’ятаю за яких обставин це сталося, якщо чесно. Мені просто написала Оксана Михайлівна з пропозицією, а я погодився. Все ж якийсь досвід у журналістиці матиму.
Тепер я вмію завантажувати новини на сайт, викладати відео у YouTube, шукати картинки для матеріалів тощо.
Що тобі найбільше подобається у цій діяльності, а що ні?
Перш за все, це досвід. Мені відомі, як мінімум, три волинські онлайн-видання, які побудовані на тій самій платформі, що і “Нівроку”. Якщо я коли-небудь піду працювати туди, то не доведеться знову вчитися та адаптуватися до програми, адже знатиму принцип роботи.
Мій обов’язок у тому, що потрібно викласти новину на сайт. Оксана Михайлівна мені надсилає матеріал, я копіюю його, вставляю, ставлю потрібні теги. Але виявляється, що деякі студенти у нас дуже ліниві та мені доводиться ще шукати картинки для матеріалу. Інколи редагуємо тексти задля естетичного вигляду. Ще, звісно, іноді буває так, що весь день зайнятий і, повернувшись додому о першій ночі, не йдеш спати, а мусиш виставити новини на сайт.
Які зауваження та поради ти можеш дати студентам, які бажають опублікувати свої роботи на “Нівроку”?
По-перше, велике прохання надсилати матеріал відразу з фотографією, яка потім буде головною на сайті. По-друге, надсилайте фотографії окремо від тексту, а якщо їх декілька, то пронумеруйте. Не забувайте дати назву своїй роботі. Ми, звісно, любимо свою справу, але не повинні це робити за вас.
А взагалі, не бійтеся писати. “Нівроку” – місце, де кожен може розкрити свій журналістський потенціал.

Дарина Касянчук, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *