Автокомунікація: яким я бачу своє майбутнє?

Майже кожна людина хоч раз у житті задумується над своїм майбутнім. Для студентів першого курсу це питання є досить актуальним. Адже час, коли вони вступають в університет – «переломний»: зазвичай змінюється місце проживання, коло спілкування і найголовніше – більше ніяких батьків! Наступає доросле життя. Тому саме першокурсників найбільше цікавить – що буде далі?

1. Чи часто думаю про свої мрії та плани?

– Насправді – не дуже. Більше намагаюся думати про теперішнє. Ну максимум на день-два вперед. Хоча інколи може промайнути думка – чого саме я хочу далі. Трішки над цим поміркую і – «відпускаю».

2. Чи варто розплановувати усе наперед?

– Для кожного по-різному. Бо ж скільки людей, стільки й думок. Мені, наприклад, це не дуже потрібно. Але є ті, хто розплановує геть усі дрібниці. Тож на це запитання важко дати однозначну відповідь.

  3. Коли почала замислюватись про те, що чекає у майбутньому?

– Мабуть, коли перейшла в 11 клас, бо потрібно було вирішувати:  що і як робити далі. Послухала дуже багато порад, але обрала те, що сама хотіла.

  4. Вступаючи на журналістику, чи думала, що буду робити після університету?

– Думала про те, що хотіла б працювати за спеціальністю. На даний момент притримуюсь цієї ідеї.

  5. Чи співпали плани про вибір спеціальності з дійсністю?

– Так. Я хотіла навчатись на журналіста. Вважаю, що не помилилась з вибором і зараз абсолютно щаслива.

6. Чи планую іти на роботу? Якщо так, то коли і куди?

– Звичайно, що планую. Якщо говорити саме про журналістику, то можна пробувати на другому курсі, мені так здається…

  7. Чи є людина, на яку хотіла б бути подібною?

– Конкретно однієї людини – немає. Мені подобається Маргарет Тетчер тому, що вона досягала своїх цілей і змогла стати кращою у своїй справі. Але й окрім неї, можна рівнятись ще на багатьох.

   8. Чи вірю у думку, що якщо чогось сильно хотіти, то воно здійсниться?

– Мало просто хотіти! Для того, щоб мрії ставали реальністю, потрібно багато та наполегливо працювати. Бо ж нічого не появляється саме по собі, кожна здійснена мрія  – це пройдений шлях.

  9. Чому присвятила б своє майбутнє: створенню сім’ї чи кар‘єрному зростанню?

– Спершу, мабуть, кар‘єра. Хочу внести щось нове у журналістику, а потім вже й думати про щось інше.

  10. Що роблю для того, аби життя було таким, як хочу?

– Нічого надзвичайного. Зараз навчаюся, бо прагну цього… і живу у своє задоволення.

  11. Чи маю якісь поради для проєктування ідеального життя?

– Їх не існує. Кожен робить так, як забажає, і створює для себе найкращі умови. Хоча, я б не хотіла ідеального життя – бо це нудно.

Фото з особистої сторінки автора у “Facebook” 

Аліна ТИМЧЕНЮК, студентка-журналістка

Спеціально для «Нівроку»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *