«7.5 уроків» від менеджерки з комунікацій Ірини Баран

13 лютого 2020 року на факультеті філології та журналістики розпочалася серія  воркшопів для журналістів від випускників спеціальності. Про свій досвід із актуальними кейсами розповідала Ірина Баран, журналістка, менеджерка з комунікацій, тренерка інфомедійної грамотності, член Національної медіа-профспілки України.

Ірина Баран – випускниця спеціальності «Журналістика» Східноєвропейського національного  університету імені Лесі Українки 2016 року, а тепер успішна журналістка, комунікаційниця, менеджерка всеукраїнських і не тільки проєктів. А з чого все починалося? З Луцька. Із запасного плану. З використання будь-яких журналістських можливостей. Із саморозвитку і прагнення втілювати свої професійні мрії.

Отже, 7 з половиною років та уроків, про які згадувала спікерка.

Урок 1.

План – це добре, але планування – краще

Тут про плани загалом, про важливість вибору і про те, що, врешті, все, що стається з нами, –повинно відбутися. І досвід Ірини каже, що це на краще.

Урок 2.

«Сміливі завжди мають щастя»

Улюблена цитата Ірини. Бо сміливим завжди легше, вони просто не знають, що найважчим є ступити перший крок, зробити те, чого не робив до цього. На кшталт стрибнути у невідомість.

Урок 3.

Творя кар’єра – твоя справа

Насправді, ніхто тобі нічого не винен, ні редактор, ні викладач, ніхто-ніхто. Усе, що ти робиш – тільки твоїх рук справа. Хто хоче вчитися – буде. Хоче здобувати більше – буде шукати можливості в тому, чого йому, власне, не вистачає. Університет вчить основного – вчитися. А що саме вам потрібно, стає видно потім. Варто використовувати увесь свій досвід, який колись у вас був, це дуже допомагає потім. Можна через 6 років, наприклад, раптом згадати, що ти свого часу на 3 курсі організував медіашколу для школярів; і це принесе омріяну посаду в крутому проєкті всеукраїнського масштабу. Висновок тут сам напрошується: маєте ідеї – не мовчіть, просіть одногрупників, вам радо допоможуть викладачі рідної кафедри і на факультеті. Головне – діяти.

Урок 4.

Жодні випадковості не випадкові

Випадковостей не буває. Є люди, які вас оточують, є ваші ідеї, які ви втілюєте і це все недарма. Іноді ми не завжди можемо побачити ниточки, які пов’язують одні дії з іншими, це може бути розтягнуто в часі, але неодмінно буде.

Урок 5.

Хочеш щось змінити – змінюй. Так, все так просто

Ірина змінила 8 робіт за 7 з половиною років. Якщо бачите, що потребуєте розвивати інші свої сильні якості  – так і робіть це! Вчитися не соромно і не пізно і в 40, і в 50. І надалі. Постійно.

Урок 6.

Цінуй себе, але не називай постійно ціну

Не бійтеся набиратися досвіду, йти на волонтерські проєкти, неоплачувані стажування тощо Сприймайте це як продовження вашого навчання, бо так це і є. Ви отримуєте безцінний досвід. Це найголовніше. Потім воно таки таки спрацює для вас. Перевірено.

Урок 7.

Не зачаровуйся, щоб не розчаровуватись

Тут була історія Ірини про Мустафу Наєма. І фотка з ним. І сентименти. Але загалом ідея цієї розповіді така: у вас повинен бути якийсь ідеал журналіста, приклад для вас. Щоб вивчати стиль, текст, манеру. Але не зачаровуватися, всі журналісти – просто люди.

Урок 7.5.

Мрії здійснюються. Не знаю, як. Але здійснюються.

П.С. Якщо дуже цього прагнути.

Олена Кошелюк, доцентка кафедри соціальних комунікацій

Світлини Оксани Кашталян

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *