Я І КАФЕДРА: Тетяна Марченко

Грудень закінчився, а святкування ювілею кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури продовжується...

Я і кафедра, я на кафедрі, я під кафедрою, я за кафедрою… Довго думала, про які саме стосунки із кафедрою маю написати. Достеменно не вирішивши, все ж таки, про які, почну спочатку…
На кафедру я потрапила в період, коли об’єдналися дві кафедри: теорії літератури, на якій працювала я, і зарубіжної літератури та порівняльного літературознавства, так з двох постала теперішня кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури. Очолила її професорка Моклиця Марія Василівна. Був період, коли на чолі кафедри була доцент Соколова Вікторія Альбертівна, (в той час Марія Василівна працювала вченим секретарем Волинського національного університету імені Лесі Українки). На даний момент кафедру очолює все та ж невтомна і невгамовна, вічно молода душею і поглядами Марія Василівна. Проте, незалежно від керівництва, часу та обставин кафедра (точніше кафедрали) живе і процвітає.
Якщо коротко, то кафедра – це зоряна система, у якій кожна зірка має свою величину, значимість та функції і виблискує яскраво на всі боки. Є у нас зірки теоретики і критики, поети і прозаїки, мандрівники і театрали, а головне – всі креативні викладачі, душевні особистості та неабиякі індивідуальності.
Перебувати на кафедрі – суцільне задоволення. Тут усіх радо зустрічає наша Олена Олександрівна (частіше просто Олена), яка завжди вислухає, допоможе, порадить і, звичайно ж, пригостить смачним чаєм.
Кафедра – це місце державних і політичних дискусій, обговорень наукових та життєвих планів кожного, формування стратегічних і тактичних напрямків роботи й ще багато всього-всього… Шкода, що кафедральне приміщення трошки затісне для наших масштабних дій, але хоча і в тісноті, та всім є простір для реалізації своїх грандіозних ідей. А це закордонні та вітчизняні подорожі, кіно- й театральні постановки, туристичні походи та наукові конференції на plein air… На якій ще кафедрі можна так порозкошувати?.. Одним словом, є чому позаздрити. Отож, заздрю перш за все собі, що маю щастя працювати на кафедрі, де такі різнобічно талановиті колеги, які завжди зацікавлять, заінтригують, допоможуть, якщо треба то і покритикують, а в загальному, щиро порадіють за успіхи всіх і кожного.
Можна вічно дивитися як тече ріка, горить вогонь та живуть і працюють невтомні і вічно креативні члени кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури…

Тетяна МАРЧЕНКО, доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *