Що читатимуть викладачі та студенти факультету філології та журналістики: книжкові плани на 2020 рік

Новий рік – нові виклики собі. Багатьом знайоме це гасло і з року в рік ці люди будують нові плани, записують цілі, стають учасниками найрізноманітніших челенджів та б’ються об заклад з друзями.

Перший мільйон, успішний бізнес, мандрівка закордон чи новенька автівка? Про не менш цікаві книжкові плани на 2020 рік ми поцікавилися у викладачів та студентів факультету філології та журналістики.

Олена Кошелюк, кандидат філологічних наук, доцент

«Прочитати 50-100-150 книг за рік – це доволі солідний, з мого погляду, виклик. Виклик самому собі, власній терплячості і можливості послідовно досягати результату. Я захоплююся людьми, хто може, ставить і – головне- досягає мети. В усьому. Але такі челенджі – на витривалість, тривають вони зазвичай довго (рік), тож не кожен приходить до фінішу і не кожен зізнається, що не дійшов. Треба бути чесним: не головне запланувати, а головне- попри все діяти!».

Олена Василівна чесно зізнається, що списків для прочитання не складає. «Є книги, які мені хотілось би перечитати, є нові, які виходитимуть протягом року, є ті, що куплені, але до яких не дійшли руки, тож все одно у планах доводилося би робити зміни».

Студентам факультету філології та журналістики пані Олена рекомендує прочитати книгу «Дивні люди» Артема Чапая.

Людмила Жванія, кандидат філологічних наук, старший викладач

«Списки не складаю, роблю вибір швидше інтуїтивно, аніж раціонально. Це у тому випадку, якщо читаю «для себе». Коли читаю для того, щоб підготуватись до викладання певної дисципліни, шукаю літературу в інтернеті, читаю наукові статті, ті, які стосуються певної проблеми».

У 2020 році Людмила Вікторівна планує перечитати праці кількох філософів: Гайдеггера, Гадамера, Бодрійяра. «Матиму  курс герменевтики, тому це більше для роботи».

«Студентам рекомендувала б почати із класики світової літератури: Гете “Фауст”, Достоєвський “Брати Карамазови”, Ромен Ролан “Очарована душа”, Чехов – перелік можна продовжувати. Суть у тому, що для того, щоб розуміти сучасну літературу, необхідно спершу прочитати базову, класичну».

Єлизавета Нахамець, студентка 5 курсу

«На літо обов’язково пишу список від руки. Часто роблю скріни цікавих книг або роблю нотатки в телефоні, якщо хтось зазначає про цікаву книжку чи рекомендує щось справді вартісне.  Коли заходжу у книжкову крамницю, хочу придбати все і одразу. Завжди беру з собою товаришів, щоб стримували мене і мої бажання придбати все. Книги тепер — розкіш не з дешевих, тому часто заходжу до бібліотеки поруч з моїм будинком. Наші бібліотеки-таки прагнуть залишатися в тренді, адже новинки у сфері літератури там з’являються доволі часто. Романи там дають лише на місяць, тому і мотивація читати швидше ще більша. Не хочеться ж отримати статус боржника».

Єлизавета зазначає, що знаходити час для книг зовсім не тяжко. Головне — опанувати тайм-менеджмент та справді виділяти для цього час. З її слів вона неодноразово спостерігала, як студенти читають  і на перервах, і під час їжі, і під партою у аудиторіях. Насичений графік сумлінного студента все-таки дозволяє це робити. А от чи дозволятиме совість читати на черговій лекції?

Участі у челенджах вона не брала, хоча у передноворічний період натрапила на один такий.«Не встигла взяти участь, на жаль, адже дедлайни на роботі та на навчанні справді не дозволили цього зробити. П’ятий курс — він такий».

«Маю поки невеличкий перелік. І ще ніколи не вгадаєш, на яку книгу тебе «потягне» сьогодні. Хочу обов’язково потримати у руках книгу Майкла Чабона «Місячне сяйво». Його романи завжди у специфічній манері, їх хочеш смакувати, розтягуючи задоволення від вивіреної до найменших деталей оповіді, відчуваючи відтінки закладених у текст метафор. І впевнена, що мій список поповниться новими ідеями для прочитання після репортажу Катерини Кобернюк».

Анастасія Подзізей, студентка 5 курсу

«Я навчалась 4 роки на спеціальності «видавнича справа та редагування», тому, на моє щастя, прочитання книг та їх аналіз було чи ненайважливішим  моїм завданням. Взагалі, для хорошої книги час завжди знайдеться».

«Пригадую, в рамках того ж таки навчання ми з групою запустили власний челендж, у якому розповідали про цікаві книги, які прочитали, але таких, щоб прочитати книгу на час – ніколи. Вважаю, що кожна книга має свій час прочитання. Книгу потрібно «смакувати», усвідомлювати і завжди виносити для себе певні моменти. Тільки тоді у прочитанні є сенс.Обожнюю заходити в книгарню і обирати для себе щось нове. Це може бути жанр абсолютно невластивий для мене, і в цьому однозначно щось є».

«Ще 3 роки тому придбала «Список Шиндлера» Томаса Кініллі, почала читати, але це на той час було надто складно морально. Можливо, у 2020 я таки зможу її прочитати».

Саша Заєць, студентка 5 курсу

«Насправді, коли вмієш правильно розподіляти свій час, то і на книги час знайдеться! Хоча в мене бувають періоди, коли читаю суто літературу, яку потрібно прочитати в університет, а інколи не виходжу з «книжкових запоїв» вже вибраних мною книг. Останнє таке – серія «Дискосвіт» Террі Пратчета».

«Поки не брала участі у книжкових челенджах, але можливо колись і трапиться така нагода! Мені подобаються штуки такого формату, адже це, як мінімум, стимулює до прочитання книг. Колись намагалася складати списки, але мені легше визначити собі кількість книг, яку я маю прочитати, ніж які саме книги. Все дуже спонтанно і під настрій. Так було і з вищезгаданим Террі Прачетом – випадково зайшла в книгарню, знайшла цікаву обкладинку і зачиталася на кілька місяців. «Добрі передвісники» – шикарна книга, рекомендую».

«У 2020 році, напевно, прочитаю «Атлант розправив плечі». Безліч разів чула, кілька разів йшла з твердим наміром купити, але чомусь купувала інші книги. Пора вже давно її прочитати. Ну і хочу ще «Щоденник Бріджит Джонс» – обожнюю цей фільм».

Олена Якобчук, студентка 5 курсу

Олена зазначає, що знайти час для читання не важко: «Час для книг я завжди знайду: це кілька сторінок перед сном, в автобусі, у вихідні. А особливо відриваюся на канікулах – читаю запоєм все накуплене за той час, коли мала трохи менше часу для книг».

«Я надаю перевагу спонтанній покупці книги. Заходжу в книгарню і блукаю серед полиць, вишукуючи «свою» книгу. Мене може зацікавити обкладинка, назва, письменник, якого я вже читала раніше тощо. Хоча дещо і за рекомендацією купую. Вже запаслася двома книгами: Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття» та Луїза Мей Елкотт «Маленькі жінки». Першу читатиму за рекомендацію Людмили Вікторівни Жванії, яка познайомила із постмодернізмом, а «Маленькі жінки» давно вже хотіла прочитати, такий собі жіночий роман про пригоди чотирьох сестер.«Участі у челенджах не брала, бо не ставлю перед собою мету прочитати певну кількість книг за півроку, наприклад. Я можу за два тижні прочитати 4 книги, а потім місяць ні рядочка. Якось усе в мене від настрою залежить, тому я відразу ж провалю такий челендж. І все ж, такі челенджі не мають жодного сенсу, якщо читач сліпо женеться за кількістю сторінок, а не за розумінням та осмисленням творів. Кількість це не завжди якість».

Катерина КОБЕРНЮК, магістр журналістики

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *