Журналісте, не чіпай! Правила використання фото в інтернеті

З перших днів роботи інтернет-журналісту доводиться стикатися з проблемою пошуку зображень для своїх матеріалів. Великі медіа, наприклад, мають платні акаунти на фотостоках —  сервісах, де за певну суму (місячну або поштучну плату) можна отримати зображення для комерційного та некомерційного використання. Це доволі зручно і дозволяє знайти потрібне зображення швидше та за ціну нижчу, ніж послуги фотографа і дизайнера.  

Що ж робити журналісту, який працює в медіа? 

ПРАВОВЕ ПИТАННЯ

Photo: Liam Jockman

Це не надто відомий факт, але в Україні є авторське право, яке в тому числі регулює і правові відносини щодо зображень у мережі Інтернет. Законів, які регламентують цю сферу, навіть цілих два: це Бернська конвенція про авторське право (стаття друга) та Закон України “Про авторське право та суміжні права” (стаття 8). Якщо коротко, то фотографії є авторським правом незалежно від наявності чи відсутності державної реєстрації авторського права. Якщо ще коротше, то фотографія, яку зробила людина, є її авторським твором незалежно від якості, наявності публікації, матеріалу, на якому вона зображена, стадії обробки і т.д. Немає  значення, чи людина  професіонал, аматор, доросла, дитина, громадянин України чи взагалі особа без громадянства — з моменту появи фото воно стає об’єктом авторського права. До речі, авторське право діє впродовж всього життя автора і буде зберігатися ще 70 років після його смерті. Це означає, що якщо ви “позичите” у когось світлину задля публічного використання (окрім особистих цілей та для кола сім’ї) , то автор фотографії і його нащадки матимуть юридичне право притягти вас до судової відповідальності. Але, як і завжди, є винятки, деякі із яких ми наведемо нижче.

Отже, навіть якщо ви автор фотографії, то не маєте права вільно використовувати ії у випадку:

  1.  Якщо на ній зображено фізичну особу, яка не давала згоду на оприлюднення знімків. Виключенням із цього правила є випадкова поява людей на фотографіях під час роботи над висвітлюванням прес-інформації, а також зйомка в форматі TFP.  При співпраці у форматі TFP, фотограф та модель домовляються про відсутість  виплати грошової нагороди. Модель у цьому випадку отримує найкращі фотографії для портфоліо, а фотограф — право іх використання у комерційних чи некомерційних цілях. У цьому випадку обов’язковим є підписання відповідних документів та договорів між сторонами.
  2. Якщо ви маєте підписаний із роботодавцем договір, згідно якого продукти вашої творчості належать компанії, а не приватній особі. У такому випадку матеріал стає спільною власністю роботодавця та автора і використання фото без згоди співвласника заборонено.
  3. Існує і протилежна “дірка” в законодавстві — до творів, які не вважаються об’єктами авторського права, належать державні символи, грошові знаки та повідомлення у вигляді прес-інформації. Це означає, що майже вся репортажна зйомка підпадає під категорію вільного використання, а доводити чи спростовувати крадіжку фото з різних інфозаходів доведеться кожен раз окремо, у тому ж судовому порядку.

Я ЖУРНАЛІСТ. ЩО МЕНІ РОБИТИ?

Photo: Parker Byrd

Існує декілька варіантів і цілком законних виходів із ситуації, де є потреба в оформленні матеріалу:

  1. Використовувати безкоштовні фотостоки. Іх значно менше, ніж, платних, але вони існують.
  2. Якщо ж зображення неможливо знайти на безкоштовному фотостоку, то можна використати ту саму правову колізію, яка не визнає об’єктами авторського права повідомлення прес-інформації. Це, можливо, не найкраще рішення, але на війні як на війні.
  3. Звичайно, можна позичити перше найліпше зображення з гуглу, але в такому випадку обов’язково має буди гіперпосилання на джерело та підпис. Важливо: копірайти теж не можна обрізати та замилювати, бо пошук по гугл-фото ще ніхто не скасовував, а гірше краденого фото може бути тільки фото, у якого обрізали копірайт. І за це також передбачена відповідальність.
  4. Якщо ви знаєте автора, то можна запитати його про умови використовувати фото. Договір опублікування фото в журналах та газетах може бути укладений в усній формі, а ось для всіх інших сфер використання доведеться укладати письмову версію. Важливо пам’ятати, що наявність гіперпосилання та підпису не гарантує відсутність претензії в автора щодо розміщення фото. Деякі фотографи, наприклад, можуть мати угоду ексклюзивного розміщення у певних виданнях, тому за зверненням автора світлину може бути видалено.
  5. Якщо знайти автора та джерело першого використання неможливо, треба вказати хоча б те джерело, з якого береться фотографія.

Джерело інформації: https://wisecow.com.ua/zhurnalistika/zhurnalіstika-z-mikoloyu-veresnem-ta-yurієm-makarovim/zhurnalist,-ne-chipaj!-pravila-vikoristannya-foto-v-interneti.html 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *