Інтерв’ю випускниці з луцьким відеографом

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю Міли Роспопи. Джерело: “Таблоїд Волині”

«ЗА КАДРОМ – ПЕКЛО»: ВІДЕОГРАФ СТАНІСЛАВ БУДЬ ПРО ТЕ, ЯК ЗНІМАЮТЬ РЕКЛАМУ. ІНТЕРВ’Ю

Текст: Міла РОСПОПА

Фото: Юлія КУРБАН

Настрій розмови: кафе Mr.Benedict

Герой цього матеріалу у свої 28 встиг попрацювати в Австрі, Італії, Іспанії, Малайзії, Угорщині, Чехії, Франції, Марокко, на Балі та на «Аверсі». Його кусали бджоли лавандового поля, а об’єктив заливала солона океанська вода в одній особливій печері. Станіслав Будь – молодий енергійний відеограф, який вже кілька років успішно займається рекламною зйомкою у Луцьку. Його клієнтами були бренди з усієї України, а ролики демонстрували у країнах Європи та СНД.

У розмові для «Таблоїду Волині» Станіслав Будь розповідає про те, як робиться відеореклама, чим особливі ролики, відзняті за кордоном, та як брендам отримати максимум зі свого рекламного відео.

(Після розмови на читачів чекає приємний бонус – три божевільно-веселі бекстейдж-історії з екзотичних зйомок)

Станіславе, чим ви займалися до того, як стати відеографом?

Я вчився в Національному університеті культури і мистецтв, що у в Києві, за спеціальністю «Менеджер індустрії розваг і рекреаційних ресурсів». Якщо простими словами, це ніби івент-менеджер. Взагалі, факультет культурології. Але працюю повністю не за спеціальністю. Я коли приїхав до Луцька, то пішов на наше місцеве телебачення «Аверс». Пропрацював там 4 місяці, і зрозумів, що краще я працюватиму на себе. Зараз я сам собі директор і режисер.

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

Я так розумію, у вас є своя продакшн-студія.

Нема, але ми маємо команду ентузіастів, і об’єднуємося, щоб робити роботу.

Які відео ви робите?

Це рекламна і тревел-відеозйомка. Зараз займаюся в основному фешн-зйомкою рекламної тематики – показую якісь брендові речі, ювелірні вироби. Намагаємося це робити за кордоном. В нас є команда: фотограф, моделі. У різні сезони ми десь вбираємося. Літали у Францію, тільки повернувся з Марокко. Таким чином трохи додаємо колориту і новизни у відеопростір. Працюємо з українськими, російськими і білоруськими брендами.

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

Як давно ви цим займаєтеся?

Рекламною відео зйомкою – другий рік. А зйомкою взагалі… Я не пам’ятаю, скільки мені років було. Але це було десь 6 чи 7 років тому. Досить випадково, до речі. За вигідною ціною продавали дуже крутий фотоапарат Canon Mark III, і ми зі знайомою «скинулись» і купили його. Я просто вирішив спробувати. Знімали такі лайф-стайл відео ні про що, а потім я почав пробувати монтувати, і мені сподобалося. Це пішло, з’явилися перші замовлення. Тоді ще не було сильної конкуренції. І взагалі це тільки-тільки зароджувалося.

Існує стереотип, що стабільний дохід у відеографії можна отримати тільки від весільної зйомки. А решта – це вже як пощастить.

Мені здається, навпаки. Ти «рубаєш бабло», коли працюєш з рекламною зйомкою. Весілля одним замовникам знімають один раз. А от з рекламою не так. Ролик потрібен вже і зараз, і реакція на нього миттєва.

Багато хто не йде в цей сегмент, бо знає, що не витягне. Зараз навіть в Луцьку вже ніхто не хоче просто щоб прийшли – познімали їх ресторан чи їх продукт. Вже всі хочуть сюжет, якусь фішку, ідею. Хоча, з іншого боку, ніхто не хоче вкладати в це бюджет. Але сподіваюся, за рік вже всі зрозуміють, що за хорошу ідею треба платити.

Знаю, що часом відеографи ображаються, коли їх називають таким традиційним словом «оператор».

Це все залежить від контексту. Якщо це кіно, то оператор, звісно, там друга людина після режисера. Але в нашому контексті оператор – то такий «старий лабух», який прийшов, познімав незрозуміло що, і те незрозуміло що віддав. Тим більше, оператор – це доволі обмежене поняття: людина, яка знімає. А ми ж, в принципі, робимо роботу повного циклу: продумуємо ідею, знімаємо, монтуємо, колір, якщо потрібно, робимо. Це ширше поняття.

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

Що з усього циклу робите особисто ви?

Я роблю все. Я би із задоволенням все не робив, але проблема в бюджеті. У замовників завжди обмежений бюджет. Платити одній людині, чи цілій команді – це зовсім різне. Але часом бувають кльові зйомки, де замовники роблять цілу рекламну кампанію, куди входить і фотозйомка, і відео, і все. І тоді так, працює ціла команда, є сюжет, стиліст, який підбирає образ, підбираються локації, підбираються, якщо потрібно, автомобілі. Для останньої зйомки нам навіть повітряні кулі привозили. Тоді реально, ти приходиш на зйомку і насолоджуєшся тим, що ти зробив свою роботу по розкадровці, по плану.

Для кого ви вже робили рекламу?

Напевно, до 30% луцьких брендів, різних підприємств, ресторанів рекламувалися у нас. В невеликому місті класно, що коли ти працюєш добре, працює сарафанне радіо, і тебе всі рекомендують. Серед моїх замовників були «Estro», «Дмитрук», «GreenДім», «Едельвіка», «ПортСity», «Промінь», «Mrscrabber», «ДядяPizza», «Bomond», «ATan», «Soprano», «Rosa», «Адреналін Сіті», «VolWest», «DairyCo».

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

Якою своєю роботою ви найбільше пишаєтеся?

Мені дуже подобається моя авторська реклама для київського бренду UAspace. Вони роблять спортивні шейкери для води. Ми тоді все відзняли в Луцьку. На КРЗ є труба, по якій без страховки піднімався паркурист. Він ліз не всередині драбини, а по цьому накриттю. І швидкість його була такою, що дрон не встигав за ним. Знімали на дахах будинків – хлопець на тріалі робив різні фішки. Була легкоатлетка зі стрічкою в аеропорту, хлопець, що біг по мосту, і малий футболіст, який «фрістайлив» на фоні будинків, це було в стилі Puma. П’ять різних сюжетів.

Я віддав ролик, замовники пустили його в розкрутку, і ніхто, просто ніхто не вірив, що це знято в Україні, в Луцьку. Люди, які дивилися відео, припускали, що мінімальний бюджет складає 10 тисяч доларів. А в нас бюджету як такого взагалі не було. Були мінімальні гонорари за роботу людям, і мій гонорар. А виглядає все дуже потужно.

А чи були відео, яких ви соромитеся?

Якщо чесно, не пригадую. Найперший ролик, який ми робили для великого бренду, я навіть зараз передивляюся, і він мені кльовий. Просто він трошки задовгий, як на зараз. Зараз тренд – 20 секунд, а цей ролик триває десь 37.

У вас є багато зйомок за кордоном. Чому це важливо для брендів, які замовляють відео?

Це круто. Це розбавляє контент і показує статусність замовника відео. Візьмемо до прикладу місцевий луцький бренд, який однак продається по всій Україні, а то і за кордоном. Відповідно, у Луцьку відзняти можна не все. Краще поїхати далі.

Як підшуковуєте локації?

Підбираємо через інтернет. Дивимося на кльові фото, які люди колись робили і публікували. Ще зважаємо на те, що би ми самі хотіли побачити. От зараз було би класно поїхати в Ісландію. Відповідно, шукаємо когось, хто пропонує пальта, шуби, куртки, парки чи щось таке. Бо знімати боді в Ісландії – не варіант.

Останнє відео, яке я дивилася, було з Ніцци у Франції. Помітила таку особливість, що ви не акцентуєте на колориті місцевості чи на країні, в якій знімаєте. Тобто, на ролику з Франції була така дуже класична американська музика і типова закордонна архітектура.

Це взагалі круто, що ролик знімається в іншій країні, і на кадрах це помітно. Але все ж, основний акцент у нас не на тому, де ми знімаємо, а на тому, що знімаєм. Тобто, країна не повинна відволікати глядача від продукту, який ми рекламуємо.

Зараз ми тільки повернулися з Марокко. Там на ролику був базар і багато кольорів. І там вже ми більше акцентуємо на колориті, різних фішках. Але з цим так само не варто перебільшувати. Ми вписуємо бренд у місцевість, але фокусуємо на бренді.

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

Знаю, що найближчим часом збираєтеся на Балі.

Ну, не зовсім найближчим. Як у нас кажуть, вже після свят. Я дуже люблю Новий рік, і святкувати його тут, де холодно, набагато прикольніше. Ще поки не змучився від цієї сірості, аби тікати від неї в теплі краї.

Про стосунки із замовниками. Які помилки роблять бренди, коли замовляють собі рекламне відео?

Помилок як таких нема. Я би радив на рахунок рекламної зйомки конкретно розуміти, що ви хочете. Готуватися до цього, виділяти бюджет. Не економити. Бо знімуть таке, що просто буде соромно показувати. Відео може працювати як на бренд, так і проти нього. В інтернеті є мільйон відео з різних сфер, які можна подивитися і надихнутися. Але і тут варто оцінювати свій бюджет.

Весело буває, коли скидають ролик Chanel чи Dior, або якогось топового бренду, і кажуть «хочем, щоб ви зняли так». Я тоді відповідаю: та взагалі без проблем. Давайте два мільйони доларів, і ми почнемо знімати. Люди просто не можуть оцінити, що якесь 15-секундне відео може коштувати купу грошей.

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

«За кадром – пекло»: відеограф Станіслав Будь про те, як знімати рекламу

Чи маєте якусь супермету у відеографії? Те, що хотілося би зняти, коли ви максимально прокачаєте скіли?

Для мене зараз головне прокачуватись, більше знімати, випрацьовувати якийсь свій стиль, побачити чим побільше світу. Я би хотів потім ще поїхати повчитися, щоб спробувати себе в кіно. Я хочу знімати фільм. Але просто так я це не можу зробити. Там є свої закриті тусовки, в які можна потрапити, тільки якщо тебе десь помітять.

В кожній сфері є такий уявний супергерой, який може зробити щось неможливе. Що би мав робити супергерой відеографії?

Найкрутіше, напевно, аби він просто генерував ідеї. Зразу підганяв під них локації. І головне – контролював світло. Тільки подумаєш в голові – зразу картинка ставала би ідеальною. Тоді можна було б оскароносні фільми на телефон знімати.

***

Як і обіцяли, ділимося з читачами веселими бекстейдж-історіями від Станіслава Будя

ЛАВАНДА З ТРЕТЬОЇ СПРОБИ

Найвеселіший і найнереальніший момент був, коли ми знімали у Валенсолі в французькому Провансі, де лавандові поля. Ми туди їздили три рази. Вперше приїхали – і провтикали захід сонця. Мапа показувала 150 кілометрів, але всюди були обмеження швидкості і дорога серпантином, і в результаті ми їхали чотири з половиною години.

Вдруге ми поїхали – і знімали інші речі. Втретє вирішили: все, виїжджаємо вночі, аби встигнути на світанок. Ми не встигли. Тоді вирішили дочекатися заходу сонця. Весь день чекали. І нарешті починається захід сонця – як на небі стягуються хмари. Такі масивні грозові. І ми розуміємо, що в нас зйомку максимально 15 хвилин. Починаємо заходити в лавандове поле, проходимо 800 метрів. Там посередині є будиночок, в який складають інструмент, коли збирають лаванду. Підходимо до нього, робимо зйомку. Знімаємо 5 хвилин, і з неба починає лити дощ.

Сховалися у будинок з інструментами. Ми тоді знімали дизайнерські піджаки ручної роботи по півтори тисячі доларів, солом’яні шапки по 500 доларів. Туди несли їх у чохлах, обережненько. Десь через хвилин 20 у холодному будинку ми вже всі сиділи в цих піджаках.

Півтори години пройшло, дощ уже тільки моросив, і ми вирішили, що треба йти. Ми вирушили назад, і провалювалися по кісточку у грязюку. Були у «в’ятнамках», а в них там іти нереально, бо ті просто залишалися всередині. Тому ми зняли їх. В мене є бекстейдж-відео, де наша лакшері-модель Маша несе в руках кілька пар брудних в’ятнамок і йде по коліна в грязюці, а камінці посипаної доріжки ріжуть нам ноги.

МАРОККО ТА ВІСЛЮКИ

Особливе відео ми знімали в Марокеші. Ринок Медіна і площа, що занесена в Юнеско. Там колосальна «двіжуха», купа людей. Наша модель Маша – вся в дорогих речах, які ми знімаємо. Вона схожа на якусь голлівудську зірку.

І виходить, тут у нас кадр, де все ідеально: кольори, тканини, якісь спеції, по яких вона проводить рукою. Кадр закінчується – а там пекло! Якийсь віслюк кричить, чоловіки з вигуками типу «ей, красуне». Якби змістити кадр на кілька сантиметрів, світ би дуже здивувався, що там взагалі відбувається.

НАЙПРИКРІША ІСТОРІЯ

Це було на Балі. Там є дуже крутий пляж, що зветься GreenBall. Його фішка в тому, що потрапити туди можна тільки в певні години. Коли там прилив і відлив, то пляж просто затоплює. Це в скелі вода вимила ділянку пляжу, і ти там спускаєшся сходами до нього. Якщо приходиш у невідповідний час, там все – океан. Хвиля відступає, і туди можна пробігтися і щось красиве записати. Потім хвилі б’ють у скелі з такою силою, що якщо ти раптом десь трохи протупив, тебе небезпечно довбане.

Ми приїхали спеціально на цей пляж, добігли до нього, зайшли у скелю розкладати техніку. Модель готується до суперафігенної зйомки. Ми вийшли на клаптик пляжу, я хочу робити кадр. І тут іде хвиля, відбивається від скелі і падає мені на фотоапарат. І все. Я зробив реально один кадр перед тим, як фотик залило і він «відрубився».

Два дні треба було для того, аби камера просохла.

Facebook: https://www.facebook.com/stanislav.bud

Instagram: @bud_s_s

YouTube: https://bit.ly/2qIQ1qi

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *