«Бандерштат»: як наші фестивалили

Літо – це не тільки пора, коли студенти розбігаються на роботу або відпочинок. Літо не тільки час приймальних комісій та довгоочікуваних відпусток. Літо – це пора фестивалів!

Найчастіше основною складовою такого дійства є музика. Якщо бути відвертою – БАГАТО МУЗИКИ. А якщо бути більше відвертою – БАГАТО ЯКІСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАКОРДОННОЇ МУЗИКИ. З кожним роком фестивальне життя нашої країни розвивається, організатори додають якомога більше розваг, щоб кожен міг знайти себе і не мав часу на нудьгу.

Луцьку пощастило. Ні, Луцьку ДУЖЕ пощастило, тому що вже 13 років щоліта до нашого міста з’їжджаються «фестивальники» з різних куточків України для того, щоб побувати на «Бандерштаті». Дивина у тому, що лучан на самому фестивалі набагато менше, ніж людей з інших областей. Така собі невесела тенденція. Скажу відразу, що мене вона не стосується. З 2015 року я проводжу три дні на фестивалі українського духу і пропустила його лише раз.

«Бандерштат» став для мене дуже знаковим фестивалем, тому що він був першим таким дійством у моєму житті. Також цей фестиваль дав змогу побачитися з людиною, з якою я до того спілкувалася п’ять років віртуально. Це ще я не згадала про те, що мала змогу почути близько сотні музичних гуртів і виконавців. Із багатьма з них я маю спільні фото та їхні автографи.

До речі, зробити світлину з улюбленим музикантом чи отримати його підпис на фестивалі набагато простіше, ніж на інших наших фестивалях. Тому відкрию маленький секрет: хочете мати фото – біжіть по правий чи лівий (щороку різний) бік сцени, поки ваш улюбленець виконує останню пісню, і займайте місця біля турнікету.

Не думайте, що «Бандерштат» обмежується тільки музикою, зовсім ні. Впродовж трьох днів ви побачите величезну кількість розваг: заняття йогою, різноманітні фізичні забави, квести, ярмарки тощо. Серед них виділяється літературно-гутіркова сцена, куди щорічно запрошують як молодих, так і вже відомих письменників та літературних або культурних діячів.

Цьогоріч «Бандерштат» зробив акцент саме на цю сцену і її склад був справді гідним уваги: Юрій Іздрик, Сергій Мартинюк, Макс Кідрук, Ірена Карпа, Олександр Ірванець, Яніна Соколова, Дмитро Лазуткін, Павло Коробчук та багато інших. Виступи цих людей були настільки цікавими, що глядачі слухали їх навіть за сценою!

Ще одна «фішка» нашого фестивалю у тому, що він безалкогольний. Тому можна не перейматися за свою безпеку і не думати про те, як би уникати небажаних знайомств.

Нині «Бандерштат» об’єднує не лише Україну, а й нашу студентську сім’ю. Серед організаторів фестивалю є вихованці Східноєвропейського національного університету, зокрема і нашого факультету. Серед волонтерів можна знайти чимало знайомих облич, які вже у вересні ходитимуть стінами ФФтаЖу.

Не думаю, що є сенс розписувати те, що про головні події фестивалю ви прочитаєте на сторінках топових волинських видань. Авторами статей будуть знову ж наші студенти. Звісно ж, серед звичайних відвідувачів «Бандерштату» ви обов’язково зустрінете бодай одного однокурсника/одногрупника або ж викладача. Окрім цього фестиваль подарує вам не тільки незабутні враження та емоції, а й нові знайомства, тому не зволікайте і зарання купуйте квиток на таку круту подію літа!

Юлія РОЙКО, студентка-видавчиня

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *