Як створювалась одна з перших на теренах Волині ЗМІ ОТГ – газета «Смідинська громада»

«Авторський проект – газета «Смідинська громада» є одним із яскравих прикладів втілення теоретичних знань із журналістики та теорії реформи децентралізації на практиці»
Вікторія Махновська

Редакції як звичайного явища у Смідинській ОТГ немає. Місцеві активісти для цього використовують власні комп’ютери та доступ до мережі Інтернет, або ж працюють над матеріалами для газети у кабінеті громадської організації «Смідинська ініціатива», що завжди відкрита для усіх охочих. Розташований кабінет активістів у приміщенні будинку культури у центрі громади.

Фактично, наповненням газети займалися, і до сьогодні продовжують це робити, активісти місцевої громадської організації – «Смідинська ініціатива», а також місцеві письменники, поети, аматори та, зазвичай, учителі сільських шкіл. Матеріали формуються у програмі Microsoft Word. Їх дописувачі надсилають на електронну пошту головному редактору, найчастіше, у другій половині кожного місяця.

Як правило, у газеті міститься актуальна інформація про життя громади, рішення сесій, важливі повідомлення та оголошення. Рубрик як таких немає. Втім інколи використовується географічна рубрикація за територіальною приналежністю новин, залежно від того, жителі якого села підготували цю «рубрику». Так, до прикладу, за великої кількості актуальної інформації у деяких газетах є рубрики «Вісті з Рудні», «Голос Паридуб» тощо.

Тривалий час редактором газети була я – жителька міста Луцька, яка дистанційно працювала над усім творчим процесом.

Оскільки матеріали для редактора готують місцеві жителі та активісти, зазвичай вони надсилають інформацію на електронну пошту, що не відповідає нормам повноцінного журналістського матеріалу. Тому часто відсутні лід і логічний розвиток події, або ж трапляється передрук без посилання на першоджерела. Інколи редактор довго працює над текстами через складність лексичного наповнення.

Я витрачала близько чотирьох днів, аби зібрати усі матеріали за місяць та відредагувати їх відповідно до журналістських стандартів та з огляду на читацьку аудиторію. Працювати доводилося у експрес-режимі, оскільки газета популярна серед жителів громади і  щомісяця має потрапляти у руки читачів вчасно.

Аби жителі громади, які мають бажання дописувати, робили це правильно, я проводила для них тренінги та семінари з основ журналістики, фотографії та відеозйомки.

Загалом, впродовж цілого місяця активісти громадської організації «Смідинська ініціатива» самостійно формують матеріали для сторінки у Фейсбуці (https://www.facebook.com/smidyn/). Згодом їх перероблюють для газети. Окрім того, деякі матеріали, як-от інтерв’ю, готує головний редактор.

Тож, усе відредаговане формують в одну «папку» як технічне завдання для дизайнера. Час роботи над окремим випуском залежить від особистої завантаженості творчого працівника.

У газеті «Смідинська громада» на одній сторінці А3 формату за статистикою Microsoft Word міститься до семи тисяч знаків тексту з пробілами. Від кількості та розмірів зображень на сторінці залежить і те, на скільки зменшуватиметься кількість тексту, необхідного для газетної площі певної сторінки. Цей факт редактор теж постійно має враховувати. Відповідно до технічних вимог, одна газетна сторінка друкованого ЗМІ «Смідинська громада» містить у кожному номері близько 50-ти тисяч знаків тексту із пробілами.

Зверстаний макет газети дизайнер надсилає головному редактору. Редактор разом із активістами Смідинської громади перевіряють його на помилки, редагують, корегують розміщення матеріалів та змінюють використання газетної площі.

Файл, підготований до друку, головний редактор надсилає у видавництво. У нашому випадку – це «А-прінт». Зазвичай газети з цього видавництва, що розташоване у місті Тернопіль, надсилають до Луцька рейсовим автобусом, адже це один із найбюджетніших та найшвидших методів доставки вже надрукованого ЗМІ. З Луцька, теж рейсовим автобусом, газети доставляють у Смідин.

Тобто, редактор напрацьовує спеціальну логістику, унікальну для цього видання та його аудиторії. Втім, доставка можлива також експрес-пересиланням «Новою Поштою». Можна використовувати і власний автотранспорт видавництва, але це найбільш дороговартісно.

Після того, як газета потрапляє у село Смідин, її роздають місцеві активісти у кожну хату кожного села. Коли усі газети роздані, головний редактор публікує її на онлайн-ресурсі «ISSUU», де можна «гортати» сторінки видання з будь-якого ґаджета.

Вікторія МАХНОВСЬКА, магістр журналістики

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *