Міфи та реальність про освіту з медіакомунікацій, або Як жити з «дипломом філолога»

Скільки раз доводилось чути: «Ум, філолог, та будь-хто зможе написати щось, а ти спробуй… лікувати, розробляти ракети, винаходити (потрібне підкреслити)» або: «То ти філолог? А на нормальну спеціальність поступити розуму не вистачило?». І ось таких висловлювань я чула багацько впродовж усього мого навчання в університеті. Чомусь в Україні гуманітарні спеціальності не викликають великого захоплення «публіки»…

І спершу я завше вступала у палкий спір, мовляв, я не філолог, я – журналіст. Або: ви дивитесь телевізор і хто це все створює? А потім якось перегоріла…

А з переїздом у США навіть по-іншому стала дивитись на ці речі. Наприклад, нещодавно один з моїх менеджерів у розмові сказав «FYI», я ці абревіатури чую щодня і кажу йому: «Ех, ви, американці, зі своїми абревіатурами», а він: «Це не абревіатура, то акронім».

Чесно, пройшло два роки після мого випуску, і не все в пам`яті як на тарілочці. Однак слова менеджера поставили мене в ступор. Стала гуглити. І, як виявилось – я мала рацію (якщо думати з українським складом мислення). А він мені почав доводити, що ні…

Загалом, абревіатура – це загальне визначення. Акронім – конкретніше. І не варто робити припущення: раз я на фоні американців розумна, значить вони – тупі. Важливо інше: чи зміг би студент факультету фізики підтримати цю розмову? Хто у такому випадку здавався б тупим?

Завдяки моєму дипломові моя початкова ставка була вища, ніж у звичайного «Joe». І знання кількох мов також зіграло свою роль. Хоч моя робота зараз напряму не пов’язана з професією журналіста, завдяки ФФтаЖу я відкрила багато нових граней своєї особистості. Я можу компонувати тексти, робити радіосюжети, телепередачі, веб-сайти, створювати рекламу і найголовніше – я володію словом.

Спочатку мені здавалось, що все буде дуже важко: українська й англійська різні. Різні жарти, розуміння епітетів, скорочення і абревіатури Однак, вміння правильно підібрати слова, вислухати і головне – почути – зробили мене лідером з … продажів.

Як виявилось, якщо ти маєш таку ґрунтовну освіту, стільки вклав в себе сил і часу – ти можеш стати ким завгодно. І мені не соромно. Я не планую працювати в газеті, виданні, можливо – на телебаченні. Але медіакомунікації – це про інше. Я, наприклад, вже роблю відеореклами на замовлення, пишу лозунги для брендів та допомагаю в розробці веб-сайтів.

ФФтаЖ дав мені так багато. Моя перша поїздка закордон була безкоштовною, у рамках виступу на міжнародній науковій конференції. Свій перший власний телефон я купила зі стипендії. Мої перші навички управління – на посаді заступника старости, а згодом голови інформаційного відділу Студради Волині. На ФФтаЖ я спробувала себе у якості режисера – ставила власний спектакль; також – актриси, коли довелося замінити одного з героїв. Там відбулися і мої перші дорослі дебати. І мої недоспані ночі перед іспитами, й перші перемоги теж там.

Якщо думаєте йти на технічну спеціальність, як кажуть американці: «Go for it», але і мавпу можна навчити курити. А ось якщо вам «вистачить розуму», то спробуйте свої сили на гуманітарних спеціальностях. Швидко читати, аналізувати, знаходити потрібну інформацію – цьому треба повчитись. Бо формули формулами, а хто володіє інформацією – той володіє світом.

Анастасія БОЕН/ДИЩАКОВСЬКА, випускниця ФФтаЖу

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *