5 студенток факультету філології та журналістики СНУ взяли участь у міжнародному проєкті

Можливостей для молоді зараз багато. Можна поїхати з навчальними візитами ледь не в усі країни світу. Потрібні лише мотивація та бажання. Хто вміє цим користатися, має в результаті проведений з користю час, приємні знайомства, практику іноземної мови та безцінний досвід.

Протягом 17-23 червня в Луцьку проходила перша частина міжнародного проєкту «Медіадіалог для демократії і миру» (за сприяння МЗС ФРН та Посольства ФРН в Україні). Учасники з України, Німеччини, Польщі, Грузії, Вірменії та Білорусі брали участь у тренінгах та воркшопах. Закриття луцького туру відбулося 22 червня на університетській базі «Гарт», що на озері Світязь.

Очікування учасників щодо проєкту «Медіадіалог для демократії та миру» – тема досить гучна та важлива. Але не одразу спадає на думку, про що можна дискутувати. Перед тим, як узяти участь у проєкті, учасники мали певні очікування, про що йтиметься далі. Кожен прийшов зі своєю мотивацією та історією.

«Мої очікування від проєкту були меншими, ніж виявилось все насправді. Я справді насолоджувалася всім процесом, тому що панувала дружня атмосфера, ми отримали нові навички і знання. Наприклад, я навчилася писати серйозні матеріали та чітко формулювати свої думки», – ділиться Кетеван Кантеладзе, учасниця з Грузії.

В історії становлення будь-якої держави є моменти злетів та падінь, успіхів та протистоянь. Та й загалом історія здатна повторюватися, вона циклічна. І щоб не допустити таких неприємних періодів, треба вміти налаштувати правильний діалог у суспільстві. Це – одне з головних завдань сучасних медіа. Проєкт «Медіадіалог для демократії та миру» допомагає будувати дружні мости між представниками різних країн.

«Медіадіалог для демократії та миру»

Як було організовано роботу

У день відкриття проєкту одразу після знайомства з доктором Вольфґанґом Рессманном, головою Федеральної асоціації громадських медіа Німеччини, Володимиром Данилюком, головним редактором газети «Волинська газета» та організатором проєкту в Луцьку, кожен з учасників повинен був обрати групу, з якою буде працювати над тим чи тим матеріалом. Таких груп було три: відео, блог або дебати. Відповідно, перші наприкінці мали представити свої відео, другі – замітки та статті з подій, а треті – поговорити та висвітлити певну тему.

Вольфґанґ Рессман, голова Федеральної асоціації громадських медіа Німеччини, на фінальній конференції на Світязі

На чолі кожної групи були тренери з німецької команди. Це досвідчені люди, які вже не перший рік у журналістиці і мають бажання передати досвід початківцям. Густав Шпан приїхав передавати досвід молодшому поколінню з Німеччини. Хлопець розповідає, що для нього робота в команді була чудовим способом дізнатися більше про
характер, спосіб життя людей інших національностей. Групою вони знімали відео про проблеми незалежних ЗМІ в Луцьку.

«Як тренер, я можу сказати, що в мене була дуже крута команда з молодих досвідчених людей. Вони мали особливі погляди на висвітлення питань, над якими ми працювали. Якби в нас було більше часу, ніж чотири дні на роботу,то ми могли б зробити ще більш глибокий відеоматеріал про медіа, журналістику та корупцію, тому що це дуже пов’язано. Мені подобалися всі ідеї, які були в нашої команди. Кожен був відкритим – хтось більше, хтось менше. Але наприкінці ми всі працювали разом і це найважливіша річ тут. Тому я дуже пишаюся всіма учасниками цього проєкту».

Команда Густава Шпана працює над закінченням відео

Катерина Соколова, координаторка проєкту від Інститут журналістики КНУ імені Т.Шевченка, розповідає, що зібрати іноземців в одному місті – це нескладне завдання. А різні мови для учасників – геть не проблема. Такий організаторський досвід у неї вже є. Адже 2016 року Катерина була учасницею такого проєкту в м. Людвіґзгафен, що в Німеччині. Зрозумівши його важливість, вона тепер в команді організаторів з України.

«Якщо ви запитаєте про стереотипи, упередження та нетерпимість – їх немає. На проєкті ми говоримо українською, англійською, німецькою, російською, білоруською та іноді навіть польською. Це просто неймовірно. А 2016 року в нас навіть була дівчина з Іспанії! Ми розуміємо одне одного й тоді, коли говоримо різними мовами. Ми руйнуємо стереотипи. Саме ми втираємо носа міжнародним політичним лідерам, які демонізують країни та нації. Працювати разом – це подарунок долі».

Кетеван Кантеладзе (учасниця з Грузії) каже, що їй найбільше запам’ятався візит до Генерального консула Республіки Польща. Про це вона написала матеріал, тому що таким було її завдання в групі блогерів, тих, хто займався висвітленням усього, що відбувалося на проєкті.

«Ми обговорювали ситуацію між Польщею та Україною, рівень їхньої співпраці. Для мене це було особливо цікаво, тому що я вивчаю міжнародні відносини».

Катерина каже, що найбільше на першому етапі цьогорічного проєкту сподобалося поєднання різних форм роботи – журналістики, блогерства, піару та дебатів. Студенти здобули безцінний досвід спілкування з іноземними колегами, вдосконалили рівень володіння іноземними мовами. Культурна програма теж була: дуже корисно повести наших іноземних учасників на агітаційний захід політичної партії «Голос»; це був для них новий досвід.

Друга група займалася створенням відео на чолі з Даніелем Рідлом. Хлопець приїхав в Німеччини і готовий був ділитися досвідом зі студентами. Ця команда знімала відео про мовну ситуацію. Запитували людей на вулиці, що вони думають про російську мову. Окремо брали коментарі в російськомовних жителів Луцька. Що з цього
вийшло, незабаром можна буде побачити на youtube.

Третя команда вирішила зробити відео про Громадську організацію «Фундація регіональних
ініціатив». На чолі цієї групи була Дар’я Ярановська. Дівчина родом з Польщі, але вже 6 років працює журналісткою в громадській організації в Німеччині. Ось що вона говорить про роботу в команді:

«Звичайно, ви можете працювати самі й робити все самостійно, але у випадку відеозйомки працювати в групах набагато легше. Одна людина знімає, інша проводить інтерв’ю. Це дуже практично, проте є й багато інших переваг групової роботи. Для мене найважливішим є обмін ідеями та досвідом. Ви стаєте сильнішими, коли дозволяєте іншим впливати на кінцевий продукт».

Юрій Громик, декан факультету філології на журналістики, на фінальній конференції
на Світязі

За словами учасниці групи, ГО мають величезний вплив на стабілізацію демократії в Україні. Вони гуртують людей, налаштовують між ними мирні діалоги та своїм прикладом показують, що спільні цінності та ідеї – запорука корисної співпраці.

Дебатна група ходила на зустрічі з політиками та представниками волинських медіа. Учасники, зокрема, зустрілися з Генеральним консулом Республіки Польща в Луцьку, відвідали «Центр розвитку місцевого самоврядування» і поговорили про децентралізацію, у студії Суспільного телебачення UA:Волинь поговорили про фейкові новини, а насамкінець підготували презентацію про те, якими бувають фейки і як вони впливають на суспільство.

Запитую в Катерини Соколової, чи справдилися її очікування. Відповідає, що поки що рано казати. Тільки відбулася перша частина. Здається, вона пройшла вдало. Учасники змогли через Інстаграм залучити майже 200 підписників за робочий тиждень. Також ми вже маємо 27 уподобань сторінки на фейсбуці. І це лише початок!

«Цього року хочеться, як кажуть піарники, більшого «вихлопу». Проєкт має запрацювати потужніше! Про нього мають почути».

Наступні етапи проєкту відбудуться в Тбілісі, Єревані та Києві.

Оксана Кашталян, Дар’я Ярановська та Олена Соляник після закінчення фінальної
конференції першого етапу проєкту «Медіадіалог для демократії та миру»

Олена СОЛЯНИК, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *