Харизматичність у журналістиці

Чи можуть поєднуватися такі поняття, як «харизма» і «журналістика»? Яку роль харизматичність відіграє у сфері журналістики? І в яких жанрах вона не є доречною?

Щоб дізнатись відповіді на запитання, поставлені в ліді, варто вирішити, чи потрібна журналісту харизма.

Взірцевий журналіст, як ми звикли вважати, повинен залишатись у тіні яскравої події, не виражаючи власної думки, щоб не сяяти на фоні героїв і не самостверджуватись за рахунок гостросюжетної історії. Також варто позбуватись аналітики від імені журналіста, а не експерта, щоб аудиторія могла сама навчитись формулювати думку та аналізувати подану інформацію.

Проте що буде з журналістикою, якщо вона стане тільки інформативною? Мабуть, вона втратить свою унікальність, стане нудною. Аудиторія навряд чи готова до таких кардинальних змін.

А журналісти? Вони під загрозою стати безликими для аудиторії. Тому повністю позбуватись власної індивідуальності їм, вочевидь, не варто.

Якої ж думки щодо цього першокурсники-журналісти? Чи потрібна їм харизма і чи відіграє вона важливу роль у сфері журналістики?

Анастасія Семенюк: «Харизма абсолютно потрібна, тому що журналісти завжди пишуть про одні і ті самі події, а харизма це саме те, що відрізняє кожного із них. Тобто в кожного журналіста є свій стиль, який у харизмі і виявляється».

Владислав Першута: «Харизматичність – це невід’ємна риса журналіста, бо являє собою здатність вести людські маси, керувати ними та вирішувати їхні проблеми. У будь-яких екстремальних, неочікуваних та переломних моментах ця риса характеру може замінити і змінити (в позитивному плані) хід подій».

А от студентка Анастасія Киричук з обережністю ставиться до поняття «харизматичність у журналістиці», вважає, що не в усіх жанрах повинна виявлятися ця якість, і пояснює чому: «В інформаційних жанрах харизма не зовсім доречна, оскільки вона може виявитися чинником певної суб’єктивності в подачі новини, а журналіст на це права не має. Натомість є публіцистичні речі, які люди мають презентувати винятково з умінням і з харизмою, оскільки це буде викликати певну емоцію і впливати на реципієнтів так, як бажає журналіст чи той, хто стоїть за створенням журналістського матеріалу».

Отже, чи сумісні ці два поняття? Так, між ними є зв’язок. Харизма – це пазлик картини журналістики, який робить її доцільнішою, проте саме цей пазлик зазвичай або непомітний на загальному фоні, або яскравий і доречний елемент. Головне правильно – використати його так, щоб не зіпсувати загальну медійну картину.

Анастасія БОЧКАЙ, студентка-журналістка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *