Екстремальний відпочинок чи випробовування себе?

З 2006 року в густих і болотистих лісах Волині проходить дійство, яке щороку залучає все більше молоді. Цьогоріч на ньому були присутні студенти факультету філології та журналістики: Андрій Случик, Наталія Марчук, Риліна Марія. Цей захід називається “Звитяга”; це теренівка, організатором якої є ГО «ВМР» Національний Альянс; головна мета участі в ній – «вижити». Найцікавіше те, що гра проходить 4 дні поспіль; учасники практично віддалені від цивілізації і позбавлені всіх благ суспільства. Як приклад: відсутність звичайнісінького теплого ліжка, натомість – намет та спальник на твердій і вологій землі. Звичайна чиста вода тут проблема, проте її легко замінить проточна лісова вода, в яку додають декілька крапель йоду. Чому молоді люди радо їздять на такі заходи та змушують себе «виживати» і пристосовуватися до таких умов?

Я вирішила з’ясувати це, відвідавши “Звитягу”-2019 і трішки поспілкувавшись з учасниками.

Звитяга – подія, яка щовесни збирає в лісах велику кількість молоді. Це чудова розвага для молодих людей, які радо приїжджають туди знову і знову?

Подруга Міша (17 років, м. Луцьк)

  • “Звитяга” – це місце, куди хочеться щоразу повертатись. Я перебуваю в такому середовищі з 13 років. Якось я потрапила в дівочий табір на виживання під назвою “Оріяна”; він тривав 7 днів. Жили в будиночку серед лісу, милися в лісовому ставочку – і нічого, все було круто. Але зараз не про це. Хочу трішки розповісти про теренову гру “Звитяга”. У грі бере участь дві “сотні”, які мають свої прапори, місце таборування, свій провід (люди, які очолюють сотню). Ці дві сотні протягом гри змагаються між собою. У кожного учасника на руці пов’язка – його життя. Якщо під час бою (зіткнення двох команд, коли хтось із попередньо названих отримує перемогу, – під час бою ніхто насправді не б’ється) твій суперник зірвав твою пов’язку, то ти вбитий і до кінця сутички не можеш більше брати в ній участі. Коли потрапляєш на місце таборування сотні, то твоє життя тобі поновлюють. Суть гри: зберегти чи відвоювати, якщо вже втратили, свій прапор, який на завершення теренівки має бути у вас, і відібрати прапор суперника. Якщо сотня має два прапори в кінці гри – перемога за нею. Якщо кожна з сотень залишилася зі своїм прапором, то перемогу визначають за кількістю балів, які отримують протягом гри: викрадення прапора – це певна кількість балів, кожна стрічка звичайного гравця – це один бал, що вищий статус – то більше балів. Також на “Звитязі” діє система псевдо, тому я Міша, хтось Суп, а хтось Віник.

Чому молодь радо відвідує такі заходи? Бо тут ти розумієш, хто ти насправді і на що здатен.

Друг Історик (21 рік, Черкаси)

  • Про гру я дізнався від одного зі своїх друзів. Нас пов’язує патріотичне середовище, тому це не дивно. Якось він мене запросив узяти участь – і ми поїхали. Він розповідав про комарів, болото, але мене це не зупинило, навпаки, було аргументом, який переконав мене поїхати.

Подруга Піка (18 років, Луцьк)

  • Про “Звитягу” я дізналася від подруг Довіри та Міши ще в школі; уже тоді хотіла поїхати, але не було змоги (та й куди мені, такій маленькій, було їхати). Розповідали мені про “Звитягу” багато і хорошого, поганого, але всі, у кого я запитувала про “Звитягу”, радили мені туди поїхати, бо ці емоції не порівняти ні з чим; говорили, що будемо жити в наметі, буде багато комарів, дощі, майже без сну, пити річкову воду і т. ін.; це трішки насторожило. І я задумалась, чи справді варто мені їхати, але бажання побачити та відчути щось нове, випробувати себе, свою фізичну підготовку, навчитися чогось нового було вагоміше, ніж деякі мої страхи.   

Враження просто нереально круті! Стільки позитивних емоцій! Хоч наша сотня програла, але маємо відчуття, що ні (прапор залишився в нас!). Наша сотні була дуже дружна (за що всім щиро дякую). Багато нових знайомств. Загалом мені дуже сподобалося.

Чи поїду? Ну, тут не хочу загадувати наперед, бо в мене випуск, екзаменів багато, але дуже хотілося б.

Друг Максим (17 років, Лисичанськ)

Мій друг багато розповідав про “Звитягу” – мене дуже зацікавило це. Я знав, на що я йду, але мені здалося це дуже цікавим. Я думаю, що матиму змогу випробувати себе. Саме тому я тут.

Подруга Книга (18 років, Луцьк)

-Про “Звитягу” мені дуже багато розповідала моя подруга, тому і  мені захотілося спробувати щось нове. Я вирішила зареєструватися.

Я загалом не боялася їхати на теренову гру, бо знала, що зі мною їдуть мої друзі.

Мої враження від гри важко передати словами.

“Звитяга” – це дуже крута подія. За ці три дні чужі для тебе люди стають як рідні , вони допоможуть у будь-яку  хвилину, наприклад, поділяться наметом, спальником і навіть тарілкою.

Отож. Такі заходи, як “Звитяга”, спрямовані на фізичне і моральне гартування молоді. Вони дають змогу зрозуміти, на що здатна людина. Погодьтеся, не кожен зможе витримати 4 дні пекельних фізичних навантажень, 3 холодні та темні ночі в лісі, цілодобово мокрі черевики та зграї комарів. Але ті, хто пройшов крізь це, можуть упевнено сказати, що вони вишколені, загартовані і готові до будь-чого.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *