Діти АТО

Цей фільм – про дітей, які ростуть без батька. Катерині – 13 років, а Максимові – 8. У вересні 2014-го їхній тато Андрій Атаманчук загинув у зоні АТО, — пише студентка факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки Людмила Роспопа для «Громадського.Волинь»

Як пояснити дітям, що батька більше немає? Як дітям пережити втрату? На кого рівнятися Максиму? Де шукати захисту Катерині? Від кого чекати підтримки та поради? І головне – як бути далі? На ці запитання ось уже другий рік шукає відповіді сім’я загиблого героя.

Катерина не може повірити, що її батька більше немає, – розповідає про доньку вдова героя Наталія Ковальчук. Волонтерка Ірина, яка працює з дітьми в рамах програми наставництва «Старший брат» від Львівської освітньої фундації, каже, що Максим в усьому рівняється на батька. «Він знає, що його тато – герой, і в усьому хоче бути схожим на нього», – розповідає волонтерка. Про те, як живеться сім’ї, яку зруйнувала війна, дивіться в спецпроекті журналістки «Громадського.Волинь» Людмили Роспопи «Діти АТО».

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *