Фейлетон “Одного разу в лісі”

Новий семестр звіринця розпочався…

     У ті часи, коли Цумань стала окремим царством, ведмеді припинили співати Басом, у лісі перестала рости Капуста, а десь значно далі за лісом першоолімпійці добігали свій останній марафон навколо томосу, зі своїх барлогів поволі, не так швидко, як коли треба до вітру, почали сповзатися звірі. Вони були втомлені і сонні, але нового семестру звіринця ніхто не скасовував.

      Отож, прийшовши за стуком дятла і серця до лісу, почали вони на сов чекати, щоб ті повідали їм учення книжне… Перша сова на ймення “Сама від себе тріщук, голосом писклюк, а за фахом фонетюк” наскільки любила поєднання чайної ложечки і маленьких звірячих мізків, що навчила звірят виїдати все самотужки, не пускаючи африкат сідати в лѣс за стоолъ. Друга сова була в лісі новою, хоча ліс застала ще за Нестора. А наймення їй було: “Неважливо, як вас звати, книжку бірюзову тре купляти!”. І повела вона їх хождєнієм по Середньовіччю, з якого й досі вони ще не вибралися. Крім сов, у лісі жив рудий Лев-ревчук, що по-царськи приходив пізніше і дуже не любив, коли звірі забували відвідати інтернет-гніздо. У лісі з’явився Пугач-Хома, що, попри фіолетове оперення, не дуже то кого й “напугав”. Ще одна сова, спорт-Гефест на ймення “Заходьте в ліс присядем разом” діяла за старою схемою і не дуже то й тиснула на звірят. Сова “Оur Wood is good” постійно нагадувала, що глобальне потоплення може потопити сесію багатьох звірят і дуже тішила їх тимчасовими польотами в заочний звірополіс.

      Остання сова Я твій Косяк” давала звірям далекі від дикої природи завдання, виконуючи які, вони ходили лісом і намагалися зробити все можливе для того, щоб такі завдання, як це, не стали їхнім “косяком”…

Усевидящий пень

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *