Гендер на районі: як працюють чоловіки та жінки «Район.in.ua»

У мережі  гіперлокальних інтернет-видань «Район.in.ua» готують вакансії під людину, а в офісі є змінний горщик для дітей.

В українських медіа все частіше постає проблема гендерної рівності. Деякі редакції прописали у своєму статуті вимогу вживати фемінітиви, інші стали більше звертати увагу на те, чи рівномірно залучають експертів та експерток. Щоб побачити, яке гендерне обличчя самої журналістики, ми провели робочий день в офісі «Район.in.ua»

НЕ ТІЛЬКИ ПРЕКРАСНА…

Близько 10:00 в офіс приходять перші журналістки – 22-річна Анна Манюхіна та 30-річна Анна Карась. Цього дня разом із ними працюють стажери: 26-річний Тарас Кацевич та 17-річний Олександр Мельник.

Анна Карась частує рогаликами і гарячим чаєм. Ще одна Анна в цей час знайомить із новенькими хлопцями-стажистами.

Дівчата говорять, що зазвичай так і починається їхній робочий день. П’ють каву або чай, обмінюються думками, обговорюють новини, дивляться  Google Analytics і рейтинг на Bigmir.

Анна Карась вішає на стіну кабінету прапор, який їй подарували бійці на Сході

Вони працюють і допомагають новачкам, а між тим розмірковують зі мною про гендерну рівність у медіа. Анна Карась каже, що в неї майже не виникало ніяких проблем, пов’язаних з гендером, але пригадує, що в газеті «Волинь нова», де вона починала працювати, жінок брали на роботу неохоче. Анна Манюхіна погоджується з колегою, що не відчуває ніякого дискомфорту на роботі через гендер.

«Коли я їздила робити матеріали для рубрики про найстаріших жителів села, то ні разу не спілкувалася з найстарішим жителем. Постійно була найстаріша жителька. Жінки, не знаю, довше живуть (сміється – авт.). Якщо говорити про експертів, у яких я брала коментарі для матеріалів, то серед них бували і чоловіки, і жінки. Загалом чоловіки сприймають мене як журналістку нормально. Пригадую випадок, коли я була на конференції про вирощування фундука. Потім на пошту «Район.Горохів» прийшло повідомлення, що шукають особу прекрасної статі. У тому сенсі, що сприйняли мене не як журналістку», пригадує Анна Манюхіна

Вона зізнається, що має ненормований робочий день. Часом працює з офісу, а часом треба бігти на подію. Завершує свій робочий день о 19-20 годині.

Журналістки «Район.in.ua» Анна Манюхіна (зліва) і Анна Карась (справа) працюють над матеріалами
Стажери Олександр Мельник (зліва) та Тарас Кацевич (справа)

РОБОТА ПІД ЛЮДИНУ

Час іде, журналістки і стажери працюють, а о 11:40 в офіс приходить головна редакторка 30-річна Наталія Пахайчук. Тендітна, невеличкого зросту, вбрана в різдвяний светр, вона емоційно розповідає про фейк, ділиться новинами і непорозуміннями. Потім розпитує, хто чим займається, підказує, сварить і радить. Наталія має чотирирічну  дочку Марію й регулярно навчається новому в медіа. Запевняє, що поєднує все завдяки двом речам: правильно розставляє пріоритети і делегує справи.

«Перш, ніж я змогла дозволити собі делегувати, довелося зібрати таку команду, якій можна довіряти. Пройшов певний час, коли всі навчилися самостійно працювати. Кожен має сам знати до кінця, що йому треба зробити. Мені комфортно працювати завдяки тому, що люди в команді надійні. Система працює сама».

Головна редакторка мережі гіперлокальних сайтів «Район.In.ua»

Наталія почала працювати на «Район.Луцьк», коли дитині було п’ять місяців. Коли ж дитині виповнився рік, їй дозволили бути головною редакторкою газети за вільним графіком.

«Треба брати людину і під неї складати робочий графік. Оці моменти в «Сім’я і дім» перехрестилися для мене. Тут ніхто не чинить перешкод мамам із малесенькими  дітьми і ніхто не ставить умов, за яких не можна працювати. Ми не шукаємо людей на вакансію, а роботу підбираємо під людину».

У певний час, коли в багатьох працівників були діти, в редакції був ігровий куточок. Нині в офісі є іграшки, розмальовка й мильні бульбашки. А в шафі, крім змінного взуття, можна побачити ще й горщик для дітей.

Змінне взуття та горщик

ЧАС  НА СЕБЕ, КАР’ЄРА і ДІТИ

Робота продовжує «кипіти», кожен працює над своїм завданням. Усі піднімають голову, коли заходить 27-річна керівниця рівненської мережі сайтів «Район.in.ua» Наталя Голодюк з двомісячною донечкою Орисею в слінгу.

Вона прив’язує слінг і вільними руками друкує матеріали. Свій день починає о 8:00, снідає з сім’єю, робить зарядку з двомісячною Орисею і  починає займатися домашніми та професійними справами.

«Я не розділяю понять «я працюю» і «я – мама». Інколи важко зібрати думки, часом втомлена після чергових вередувань, але головне – ставити чітко перед собою завдання і знати, що тобі сьогодні їх треба зробити. Тоді в тебе не буде ніяких проблем, якщо ти сплануєш свій час, а якщо «наскоками», то це буде складно і з цього нічого не буде виходити».

Наталя згадує, що майже не було таких випадків, коли б її дискримінували за гендером, хіба що один раз через вагітність не прийняли на роботу.

Наталія Голодюк з донечкою Орисею

В кабінет заходить 41-річний Дмитро Щоголєв, раніше він працював на «Район.Луцьк», а нині в інтернет-виданні «Таблоїд Волині». Він виходить покурити на балкон і висловлює інший погляд про гендерну рівність і гендерне обличчя журналістики.

«Це тільки тренди і мода. Проблеми нема. Суцільна рівність. Ну, висвітлюється багато, тому що феміністки тиснуть. Чоловіки ніколи не говорять про гендерну нерівність, тому що їм все одно. Жінок ніхто не принижує, але вони думають, що принижують. Я вважаю, що ця проблема надумана і «висмоктана з пальця»».

Із різними поглядами на гендер і досвідом роботи, усі працівники погоджуються, що працювати чоловікам з жінками і жінкам з чоловіками комфортно, а ще всі ствердно кажуть, що робота журналістки така сама, як і журналіста.

Антоніна АНДРІЙЧУК

Довідково: Публікацію підготовлено в рамах всеукраїнського конкурсу «Гендерне обличчя журналістики», який провела громадська організація «Альтернативна журналістика» за сприяння Українського жіночого фонду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *