«Головне для журналіста – інтерес», – Анастасія Киричук

Цього разу ми поспілкувалися зі студенткою Лесиного вишу Анастасією Киричук. Про майбутній фах, ЗНО та подарунки на Новий рік читайте в інтерв’ю.

— Анастасіє, скажіть, будь ласка, чому ви вступили в Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки? Раніше ви повідомляли, що не залишитеся в Луцьку за жодних обставин.

Я не бачила перспектив у Луцьку. Моєю мрією з 8 класу був Львів, а рекомендація в СНУ була ударом нижче пояса, чесно (сміється). І сам університет відверто вважала “бурсою”. Знаю, звучить дуже зверхньо з мого боку, але це мої прямі цитати на той час. Причина – мій песимізм і бажання кудись утекти. Хоча навіть не кудись, а від себе самої.  Я рада, що мої страхи все ж не справдилися. Я щаслива бути там, де я зараз.

— Чому саме журналістика, а не хореографічний факультет, наприклад? (Анастасія дуже талановита, зокрема чудово танцює — приміт.)

Хореографом можна бути і без спеціальної освіти, якщо чесно. Журналісткою я мріяла стати, повторюю, з 8 класу. До того ж факультети хореографії в основному мають тільки два напрямки (народні танці або бальні), а я ж тяжію до сучасних стилів.

— Уявіть, що маєте змогу працювати в будь-якому виданні. Що б ви обрали і чому?

Я лише зараз розпочала вникати у сферу журналістики і розуміти, що таке видання взагалі, які видання є в Україні та на Волині зокрема, тому не можу сказати точно, що вже встигла обрати, де хотіла б працювати. З  маленьким досвідом першокурсниці я була б рада отримати досвід будь-де, напевно, щоб згодом мати перспективу роботи в потужніших виданнях. Але, якщо чесно, мені ще важко себе уявити як людину, яка пише і готує матеріал для газет, журналів чи інтернет-видань. Усе ще тримаюся думки, що тележурналістика мені трішки ближча. Але це побачимо згодом!

— Яким, на Вашу думку, має бути справжній журналіст? Можливо, кимось захоплюєтесь?

На мою думку, головне для журналіста – це інтерес. Щоб людина мала змогу бачити навіть у буденності щось цікаве і вміла правильно це донести іншим. Ну і, звичайно ж, ерудиція. Без неї ніяк. Тільки після вступу до університету я справді зрозуміла, скільки ж усього потрібно надолужити, щоб бути справді професійним журналістом. Що ж до людини, якою я захоплююся, то мені важко сказати, оскільки я знаю не так багато людей, яких я можу вважати взірцем.

— Ви навчаєтеся на державній формі, уже закінчився перший семестр. Чи були складнощі?

Були, навіть не буду заперечувати. Усе ж перебудувати своє розуміння навчального процесу після 11 років школи дещо складно. Але я рада тут бути, рада мати такого роду “складнощі”, бо завдяки цьому я маю змогу зрозуміти, хто я і ким хочу бути.

— Ви прекрасно володієте англійською. Дайте кілька порад щодо вивчення іноземної мови.

Англійською я володію не так добре, як здається (дуже сміється). Я просто дуже люблю розмовляти, от і справляю враження, ніби знаю на відмінно. У мене хороший словниковий запас і, як кажуть у народі, “підвішений язик”, а от із граматикою я не дуже дружу. І це, до речі, стосується всіх мов, якими я володію. А щодо поради, то от що скажу: інтернет – ваш найкращий друг. Бо ресурсів для вивчення англійської значно більше, ніж одна програма “Duolingo”. Для мене найбільшим помічником був YouTube і розмовні відео англомовних блогерів, бо це дає не лише великий словниковий запас сленгізмів та ідіом, а також вміння розрізняти акценти, які іноді не дають тобі повністю зрозуміти, що саме мовець говорить. Оберіть, наприклад, перегляд фільмів і робіть це в оригінальному озвученні. З субтитрами вам буде все зрозуміло. А ще постійно говоріть.  От у мене є звичка розмовляти з собою, але я це роблю винятково англійською.

— У соціальних мережах ваш нік «nottem». Що означає це слово?

Десь 2014 р. я створювала свою першу електронку, але не хотіла писати своє справжнє прізвище. Маю звичку запам’ятовувати випадкові слова або ж числа і крутити їх в голові. На той час це було «Нотр-Дам де Парі», але чому – навіть не поясню. Я ніколи не захоплювалася Францією! Скоротила як «nottem» – ось так і склалося.

— Ви дуже активний користувач Twitter. Є якась певна причина? Чи просто вбиваєте час?

Люблю Twitter, бо це найпотужніший інформаційний потік. Ти завжди в курсі подій, бо там викладають усе найшвидше. А ще це чудова можливість вести свій блог, де ти постиш свої думки, відповідно знаходиш собі однодумців зі всього світу.

— На випускний вечір ви прийшли в костюмі, а не в сукні, як решта дівчат. Поясніть, будь ласка, свій вибір. Це якось обумовлено модою ХХІ століття?

Сказати чесно, я не з тих, хто постійно стежить за модою; це було просто моє бажання. Я не дуже люблю сукні або спідниці, у них почуваю себе не найкомфортніше, тому обрала костюм.

Фото із Facebook

— Чи був у вас стрес перед ЗНО? Дайте кілька порад абітурієнтам, як подолати паніку перед іспитами.

Стрес був, до того ж великий. Найкраща дієта, дівчатка. Я поганий радник тут, якщо чесно, бо заспокоювала себе таблетками і дуже дурними песимістичними самоіронічними жартами. Ну, хіба що скажу прийняти те, ти зробив усе, що міг, отже, за будь-яких обставин ти молодчина.

— Незабаром Новий рік. Що хочете знайти під ялинкою?

Буду дуже банальною, але гроші. Гроші – це класно. Хто вигадав, що подарунки обов’язково мають бути оригінальними?

— Назвіть топ-5 бюджетних, найвдаліших, на вашу думку, подарунків для молоді.

Шкарпетки, чашки, фотографії, календарі, взагалі будь-яка канцелярія, ароматичні свічки, новорічні гірлянди, звичайно ж, солодощі.

Спілкувалась Ольга ВОЗНЯК

Публікацію підготовлено в рамах проекту «Альтернативна вирішення гендерних проблем», який реалізовано громадською організацією «Альтернативна журналістика» за підтримки Українського жіночого фонду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *